Четверта річниця повномасштабного вторгнення — і дванадцятий рік війни. Ординарій Харківсько-Запорізької дієцезії, єпископ Павло Гончарук, говорить не лише про біль і втрати, а й про гідність, яку намагаються знецінити, та про вибір — стояти з Богом, навіть тоді, коли світ обирає вигоду.
У коментарі для СREDO єпископ Павло Гончарук, ординарій Харківсько-Запорізької дієцезії, роздумує про чергову річницю повномасштабного вторгнення та про глибший вимір цієї війни:
«Четверта річниця…» — каже він і одразу уточнює: насправді йдеться вже про дванадцять років відтоді, як Росія напала на Україну. За словами єпископа, ми переживаємо не просто збройну агресію, а глибоку несправедливість, свідками якої стали.
Єпископ наголошує: йдеться не лише про часову межу, а про досвід, який змінив країну.
«Ми переживаємо цю несправедливість, але водночас стаємо свідками того, як гідність людини, правда, саме людське життя в світі дуже сильно знецінені. Більшість людей нині керується не тим, що правильно, а тим, що вигідно».
Говорячи про духовний вимір війни, владика звертає увагу на глибшу причину руйнування: «На жаль, ми бачимо, як гріх нищить людину і нищить людство. Господь дав людині гідність, і той, хто не цінує цієї гідності, хто не цінує людини, — той не цінує Бога».
Окремо єпископ зупиняється на закликах до поступок і так званого «швидкого завершення» війни: «Сьогодні так легко багато хто “віддає” Україну. Кажуть: “Поступіться, віддайте”. Але мова не про поступки. Просто для них буде вигідніше, спокійніше, коли все це закінчиться — якою б ціною це не відбулося, скільки б людей не постраждало, скільки б не загинуло — це їх не дуже хвилює. Це величезне знецінення людської гідності й відкидання Бога. Ми є свідками цього».
Після цього єпископ ставить питання, яке адресує кожному: «Тож який висновок ми можемо зробити, дивлячись на все це?»
Він формулює два конкретні кроки: «По-перше, міцно триматися Бога, щоб від Нього черпати велику любов і в Ньому знаходити силу. У Ньому ми знову й знову відчуваємо, що ми — люди, що маємо гідність. Треба берегти це відчуття».
Другий крок — зберегти людяність у щоденних вчинках: «По-друге, йти через це життя як люди: захищаючи правду, захищаючи інших, залишаючись людьми, які цінують своє життя, життя своїх близьких, захищають людину, правду, життя. На нашому народі лежить великий тягар, але водночас і величезна місія — важлива не лише для нас, а й для інших. Бо світ дивиться на Україну й робить висновки».
На завершення владика закликає до витривалості у вірі та збереження свободи: «Тож стіймо з Богом і в Бозі. Зберігаймо свою гідність. Зберігаймо єдність із Богом, який дає нам відчуття цієї гідності. І не дозволимо нікому нас зневолити, поневолити, зробити рабами».
24 лютого 2022 року Росія розпочала повномасштабну військову агресію проти України. Ракетні удари та наступ відбулися одночасно з півночі, сходу й півдня — з території Росії, тимчасово окупованого Криму та Білорусі. Харків став одним із перших міст України, що прийняло на себе удар повномасштабного російського вторгнення. Харків не було захоплено в перший день, попри значні сили ворога. Місто опинилося під постійними артилерійськими та ракетними обстрілами, які тривають роками. Загалом за час великої війни в області загинуло понад 2100 цивільних, серед яких 111 дітей.
Дивіться також:
Читайте також:
- Єпископ Станіслав Широкорадюк: без Бога Україна не витримала б цієї війни
- Єпископ Ян Собіло: чотири роки боротьби: молитва, пам’ять і віра в перемогу
- Єпископ Радослав Змітрович: місія християн — давати надію навіть у час війни
фінансово.
Щиро дякуємо!
