2026 рік — ювілейний для архітектури. У червні Барселона святкуватиме не лише 100‑річчя смерті Антоніо Гауді, але й завершення будівництва собору Святого Сімейства — Саґрада Фамілія.
Це показує, як глибоко були переплетені життя, віра й архітектура цього надзвичайного митця: візіонера, чия віра продовжує захоплювати людей з усього світу. Що приваблює в його архітектурних роботах сьогодні?
Антоніо Гауді, який народився 1852 року в Реусі на півдні Каталонії, уже замолоду розробив стиль, який далеко випередив історичні зразки. Його творча здатність була неймовірною: він одночасно працював над житловими будівлями, релігійними спорудами та міськими проєктами.
Ґауді створював простори, в яких статика, орнамент і символіка утворюють єдність. Його стиль зараховують до каталонського модернізму — гілки модерну, яка поєднує технічні вміння, майстерність і символічний дизайн у самодостатні твори мистецтва. Архітектор послідовно втілював цю ідею: фасади вигинаються, як хвилі; колони розходяться гілками, як дерева; мозаїки та конструкції дахів нагадують драконів або скелетні частини живих істот.
Всередині собору Святого Сімейства
Саґрада Фамілія як «Біблія в камені»
Відома Sagrada Familia, його остання робота як жодна інша будівля Ґауді втілює його бачення. У 1883 році він узяв на себе проєкт і присвятив йому майже всі останні роки свого життя. Цей храм мав стати «Біблією в камені». Його вежі, портали та скульптури розповідають історію народження, страждань і воскресіння Христа.
Центральну вежу Ісуса Христа (Torre de Jesucristo) планують відкрити 10 червня, у сторіччя смерті архітектора. Найімовірніше, це здійснить Папа Лев XIV, чий візит в Іспанію з 6 по 12 червня вже підтверджений офіційно. Із загальною висотою 172,5 метра, включаючи 17‑метровий хрест на вершині, до якого можна дістатися, вежа Ісуса Христа вже є найвищою церковною вежею у світі.
Хрест на вежі Ісуса Христа
Стиль Ґауді не відповідає жодній загальноприйнятій класифікації. Будівля Casa Batlló в самому серці Барселони показує, чому: хвилястий фасад, мерехтливі керамічні черепки і дах, схожий на дракона, характеризують цю перлину. Лінія органічно продовжується всередину, ніби ви рухаєтеся крізь тіло живої риби чи дракона. Здатність Ґауді поєднувати функціональність та органічну естетику тут чітко очевидна. Цей принцип особливо помітний на горищі: параболічні арки підтримують дах, який часто порівнюють із хребтом або риб’ячою кісткою. Вони демонструють, як нерозривно архітектор пов’язував структуру й форму. Він уникав прямих стін у будь-якій точці будинку: тут стелі, вікна та сходи зливаються, створюючи враження органічного об’єму.
Будинок Бальо. Джерело: Вікіпедія
«Вигнута лінія належить Богу»
Історик архітектури Марія Антонієтта Кріппа з Міланського політехнічного університету пояснює: «Пряма лінія належить людині, а вигнута лінія належить Богу». Водночас Каса Бальо демонструє здатність Ґауді поєднувати естетичне бачення з технічною функціональністю. Система вентиляції була надзвичайно сучасною для свого часу: циркуляція повітря й контроль температури були розроблені для оптимального проєктування кімнат з естетичної, органічної та функціональної точки зору.
Фасад також розповідає символічну історію, як описує Катрін Бенц у біографії «Антоніо Ґауді — Архітектор Бога». Лускоподібна мозаїка та кісткоподібні балконні перила переказують легенду про каталонського національного святого Жорді, драконоборця Георгія. Хвилеподібний дах нагадує спину дракона; хрестоподібне закінчення інтерпретується як меч, яким убивають дракона. Приглянувшись уважніше, можна побачити, що Ґауді поєднує архітектуру, міф та релігійну символіку.
Він провокував ще за життя. Для одних він був візіонером-новатором; для інших — ексцентричним диваком. Його аскетичне життя, зневага до багатьох соціальних норм та радикально нова формальна мова також викликали критику і насмішки. Тогочасні карикатури іноді зображували його будинки як казкові фони або гротескні будівлі.
Розгортка внутнішнього склепіння в Саґрада Фамілія
Тим не менш, Ґауді залишався непохитним і звернувся до природи та своєї віри. Його архітектура керується переконанням, що природні форми пропонують найкраще рішення з погляду статики й естетики. Сім його будівель входять до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
В останні роки життя Ґауді дедалі більше відсторонювався від громадської думки. Жив життям самітника, одягався скромно і присвячував себе майже виключно будівництву Саграда Фамілія. 7 червня 1926 року Гауді потрапив під трамвай; через його нічим не примітний вигляд творця собору спочатку навіть не впізнали. За кілька днів, 10 червня, він помер, прийнявши Таїнства, в лікарні для бідних у Санта-Креу.
На його похороні було присутні близько 30.000 осіб. Поховали архітектора в крипті Саґрада Фамілія — у певному сенсі, в центрі діла його життя.
У квітні 2025 року папа Франциск підтвердив героїчність чеснот каталонського архітектора. Відтоді «Архітектор Божий» має в Церкві титул Преподобного Слуги Божого.
20 лютого 2026 року, після завершення монтажу хреста на вежі Ісуса Христа, на ньому підняли два прапори: Каталонії та Ватикану
©Basílica de la Sagrada Familia
фінансово.
Щиро дякуємо!
