Коментуючи під час Святої Меси в храмі Санта-Марія-делла-Презентаціоне (Введення Богородиці) євангельську розповідь про зустріч Ісуса з самарянкою, Лев XIV наголосив, що спрага життя і любові цієї жінки є спрагою Церкви і всього людства, пораненого гріхом. Втамувати її може зустріч з Ісусом, який дає живу воду, що струменіє з милосердя Отця.
Ця парафія на західній околиці Вічного Міста стала четвертою, яку Єпископ Рима відвідав із передвеликоднім пастирським візитом. Саме поряд із цим храмом розташований український греко-католицький собор св.Софії, тож у молитовній зустрічі зі Святішим Отцем взяли участь українські діти, що готуються до урочистого Святого Причастя. Діти вручили Папі свої символічні подарунки, повідомляє Vatican News.
Перед молитвою діти привітали Святішого Отця та подарували йому власноруч виготовлену жовто-блакитну листівку, прикрашену ангелами миру і сповнену проханнями про молитву за Україну, — вказано на сторінці собору св.Софії (УГКЦ).
Перегук подій
Папський візит до парафії у віддаленому районі Торревекк’я припав саме на день, коли відзначалася 10‑та річниця конклаву. Одна з парафіянок нагадала про це Леву XIV, і він сам згадав про цю дату, висловивши вдячність за теплий прийом для нього як Єпископа Рима.
Під час зустрічі з парафіяльною радою Лев XIV звернув увагу на ще одну дату. А саме 1982 рік, коли цю парафію відвідав Йоан Павло II. То був рік, коли сам нинішній Папа Лев був висвячений на священника в Римі — а тепер, уже як його єпископ, він повернувся сюди по десятиліттях, проведених на інших континентах.
Парафія як зустріч
Як і всі пастирські візити, також і цей включав зустрічі з різними категоріями парафіян, із парафіяльною радою та Євхаристійне богослужіння в парафіяльному храмі. Лев XIV відслужив Святу Месу у неділю ввечері, 8 березня 2026 року. Серед співслужителів були настоятель храму св.Софії о.Марко Семеген разом зі своїми помічниками.
Святу Месу з Папою співслужили Папський вікарій для Римської дієцезії кардинал Бальдо Рейна та кардинал Франческо Монтенегра, вислужений архієпископ Агрідженто. У проповіді, посилаючись на євангельський уривок про зустріч Ісуса із самарянкою, Лев XIV говорив зокрема про те, що парафіяльна спільнота, центром якої є Євхаристія, має бути знаком Церкви, що піклується, як мати, і приймає кожного, ведучи до зустрічі з Ісусом — джерелом життєдайної води. Папа говорив про парафію як про євангельську криницю, до якої приходять «поранені серцем».
«Як до криниці з Євангелія, до цієї парафії приходять чоловіки й жінки, поранені у серці, скривджені в гідності й спраглі надії. Вам належить невідкладне і визвольне завдання показувати близькість Ісуса, Його прагнення визволити наше існування від зла, яке загрожує йому, пропонуючи справедливе, істинне і повне життя», — сказав Лев XIV, проповідуючи в парафії Введення в храм Пресвятої Богородиці.
У пошуках сенсу
На шляху Чотиридесятниці, який веде до Пасхи, глибоко переплітаються близькість Бога і наше життя віри, а Господь кличе нас до навернення, сказав Папа. Саме в цьому ключі він запросив поглянути на євангельську розповідь про зустріч Ісуса з самарянкою, яка є спонукою «переосмислити наші стосунки з Богом».
«Спрага життя і любові самарянки є нашою спрагою: спрагою Церкви і всього людства, пораненого гріхом, але ще більш глибоко сповненого прагненням Бога. Ми шукаємо Його, як воду, навіть коли не усвідомлюємо цього, щоразу, коли запитуємо себе про сенс подій, щоразу, коли відчуваємо, як нам бракує добра, якого прагнемо для себе і для тих, хто поруч із нами», — сказав Папа. В цих пошуках ми зустрічаємо Ісуса.
Зустріч, яка перемінює
Жінка приходить до криниці в незвичну пору — можливо, ховаючись від поглядів сусідок, сповнених осуду за невпорядковане сімейне життя. Але саме тоді Ісус на неї там чекає. Він любить її так, як ніхто її досі не любив; Він прагне дарувати їй воду нового життя, здатну втамувати найглибшу життєву спрагу.
«Замість колишньої спраги, сповненої гіркоти й духовної посухи, Божий Син дарує життя, оновлене водою, що струмує з милосердя Отця. Все змінюється у зустрічі з Господом: спрагла жінка стає джерелом, відкинута стає довіреною особою. Жінка, сповнена сорому, тепер переповнена радістю; та, що мовчала в селі, стає місіонеркою для всіх його мешканців», — сказав Лев XIV. Така неймовірна переміна відбувається, коли зустрічаємо Ісуса, розмовляємо з Ним — живим Словом, яке стало тілом заради нашого спасіння.
Євангельська розповідь детально описує шлях зростання. Жінка поступово пізнає Ісуса: чоловіка, пророка, Месію та Спасителя. Перебуваючи поруч із Ним, вона поступово стає джерелом істини. В її серця струменіє нова вода Божого дару, так що вона з поспіхом повертається до односельчан, прагнучи ділитися отриманим визволенням.
«Мої дорогі, через Хрещення всі ми отримали благодать нової води, яка омиває всі гріхи і втамовує будь-яку спрагу. Як і самарянці, так і нам сьогодні, у Великий Піст, дано час, щоби знову відкрити для себе дар цього Таїнства — яке, немов двері, ввело нас у віру і християнське життя», — наголосив Святіший Отець.
Місіонерське завдання парафії
Лев XIV зустрівся з різними поколіннями та групами цієї парафіяльної спільноти і, виходячи з на їхніх реалій, говорив, яким чином вони можуть бути даром для місцевої спільноти та всієї Церкви.
Папа попросив дітей і молодь плекати в собі молитву, яка є зустріччю з Господом, і ставати «промоутерами миру та примирення» у своїх середовищах — навіть через такі прості жести, як простягнути руку примирення друзям.
Звертаючись до людей похилого віку та хворих, Лев XIV наголосив на великому дарі та свідченні, яке їхня присутність, життєвий досвід, а іноді й їхні страждання представляють для спільноти.
Під час зустрічі з парафіяльною радою сильно прозвучало повчання про місіонерське покликання сучасних парафій. Святіший Отець наголосив, що парафія має запитати себе, куди вона прямує; але також — оскільки сучасне суспільство значною мірою втратило здатність передавати віру в сім’ях — вона повинна бути місіонерською спільнотою, яка звертається до вірних, а не чекає на них.
«Сьогодні легко піклуватися про матеріальний вимір парафії; але духовний вимір, і особливо місіонерський вимір, набагато важливіший», — сказав Святіший Отець, запрошуючи парафію виходити назустріч тим, хто «не мав нагоди зустрітися з Ісусом».
фінансово.
Щиро дякуємо!
