Пообідню конференцію на Конгресі сімей у Хмельницькому виголосив Руслан Кухарчук — батько, громадський діяч, журналіст. Тема його виступу: «Батьки перед загрозами для дітей у світі, який відходить від Бога».
Пан Кухарчук представив засновану ним асоціацію «Новомедіа» та рух «Всі разом!», серед головних цілей яких є просування й захист сімейних цінностей. Він розповів свій сімейний досвід, починаючи зі служіння свого батька-пастора у Скадовську, нині окупованому росією.
«Господи, дякую Тобі за щастя сімейного життя!» — казав його батько щовечора на молитві. Хлопчикові було незрозуміло, навіщо за це дякувати, бо ж це таке звичайне, природне, саме собою зрозуміле — що у всіх є сім’ї…
Виявилося, що це щастя доступне зовсім не так просто, а зберегти його — іще складніше. Тепер, уже дорослим чоловіком і як батько п’ятьох дітей, Руслан Кухарчук розуміє цю молитву свого тата.
Кожна новонароджена дитина прекрасна, як істинний образ Бога. Потім, виростаючи, люди інколи стають схожими на диявола, з його пітьмою всередині. Але на початках нашого існування ми так схожі на свого Творця…
Саме тому, відзначив доповідач, сатана так ненавидить дітей і так прагне їх нищити — чи то абортами, ще в материнському лоні, чи то пізніше, наскільки може.
Так само, як людина, зростаючи, має розвиватися до того, щоб бути відображенням Бога, — так само потрібно доростати до шлюбу, який є відображенням Великого Шлюбу неба і землі, Христа і Церкви. І так само треба розуміти, що шлюб і сім’ю сатана старається руйнувати саме тому, що в повній своїй реалізації він є відображенням стосунків людства з Богом.
Сатана ненавидить усе, що на землі є відображенням Бога. Тому він так нищить дітей, любов, шлюб і сім’ю.
Тому в сучасному суспільстві так сильно дискредитується подружнє й сімейне життя. Тому так принижується наявність дітей у шлюбі.
Єпископ Радослав у своїй конференції згадував зустріч із людьми, які замість дітей гуляли з собачками, ставлячись до них насправді як до дітей. Це свідчить про зміну цінностей і пріоритетів, особливо у молодих хлопців і дівчат.
Повернути суспільству правильні цінності — це першорядне завдання. Воно важливе для віруючих, бо це відновлення Божого плану для людини. І воно важливе для держави, для майбутнього народу, для державобудування. В Україні за минулий рік народилося втричі менше людей, ніж померло. Так, зараз війна. Але до війни цей показник був не набагато меншим: удвічі.
За виховання наших дітей мають відповідати не інтернет-культура, не медіа, не журналісти, а батьки. В Україні проголосували в першому читанні проєкт Цивільного кодексу № 15150. Цей проєкт є хорошим у проголошенні шлюбу як союзу чоловіка й жінки та сім’ї як основи суспільства. Однак там також є норма, що батьки мають право на медичну інформацію про своїх дітей тільки до 14 років. Якщо ця норма буде закріплена в другому читанні — це будуть підвалини для конфлікту між дітьми, батьками та медичними працівниками. Бо вже всім відомо, який високий рівень пропаганди за зміну «гендерної ідентичності», який високий ризик підліткових вагітностей через повсюдне поширення розпусти. Такий Цивільний кодекс заборонить батькам мати вплив на власних дітей у таких гострих і складних питаннях. Бог дав нам не тільки права, але також обов’язок — виховувати дітей і захищати їх. Також і від скоєння помилок, здатних скалічити їхнє життя.
Дітей потрібно любити. Звісно, батьки «природно» люблять своїх дітей; але діти мають відчувати, що їх приймають і люблять. Щоб не склалась така ситуація, ніби якісь друзі люблять дитину більше, ніж батьки.
Коли дитина знатиме й відчуватиме любов у сім’ї, це знизить ризик, що вона шукатиме цієї любові деінде. Прослідкуймо за своїми словами. Чи ми виражаємо любов, чи докори, вимоги, порівняння з кимось «кращим»?
Дитина має знати, що вона люблена і що вона створена люблячим Богом.
Батьки відповідальні за її виховання — причому за її виховання з любов’ю і в любові, а не виховання через вказівки чи заборони. А сьогодні батьки особливо відповідальні за зростання дітей у своїй статевій ідентичності, щоб їх не викрала в нас гендерна пропаганда.
Простіше кажучи, донечка має змалку радіти тому, що вона — дівчинка, а хлопчик має втішатися тим, що він хлопчик. А якщо батьки мають п’ятьох доньок і дуже хотіли хлопчика, то не треба ростити дівчаток «на хлопчиків», і навпаки.
Батьки зобов’язані передусім захищати свою сім’ю вдома, потім — на рівні суспільства і оточення, і зрештою — на рівні держави. Публічними заходами на підтримку сім’ї, підтримкою звернень до держави, участю в законотворчості. Це надія Церкви і народу. Сьогодні сім’я — не просто моральна цінність, а складова національної безпеки.
Ми покладаємо надію на Господа, що Він, який створив сім’ю, також її захистить.
Фото: Руслан Великий
фінансово.
Щиро дякуємо!
