На 104-му Дні Католицької Церкви Німеччини у Вюрцбурзі єпископ Рудольф Фодерхольцер із Регенсбурга закликав повернути Христа у центр проповідування.
Його слова пролунали на тлі тривожних результатів досліджень і дедалі сильнішої кризи покликань.
Цьогорічний Katholikentag — найбільша регулярна подія католицького життя в Німеччині, яка проводиться щодва роки, — зібрав у Вюрцбурзі до 30.000 учасників під гаслом «Hab Mut, steh auf!» («Будьте мужні, вставайте!»). Окрім офіційних дебатів та літургійних целебрацій — саме голос єпископа Регенсбурга виділявся як свідчення стану Церкви в країні.
«Проблематизатори» на світовій арені
В інтерв’ю для K-TV під час Католицького дня єпископ Фодерхольцер відкрито визнав, що Церква в Німеччині користується особливою — і зовсім не похвальною — репутацією у світі. «Це те, що часто можна почути: нас сприймають як тих, хто все проблематизує та все ставить під сумнів», — сказав ієрарх.
Контекст цього зауваження ширший, ніж просто полеміка. Він стосується дебатів, які тривають роками в межах так званого Синодального шляху (Synodaler Weg) — специфічно німецького процесу реформ, який призвів до тертя з Ватиканом та розпалив суперечки в інших єпископських конференціях. Фодергольцер, один із найкритичніших голосів цього проєкту, довгі роки зазначав, що зосередження уваги на організаційних структурах та реформах затьмарює те, що становить основу християнства.
Статистична картина кризи віри
Відправною точкою для діагнозу єпископа є опитування, проведене відомим Інститутом Алленсбаха. Згідно з дослідженням 2025 року, лише 28% німців вірять, що Ісус Христос є Сином Божим. Фодерхольцер назвав цей результат «явищем, що супроводжує секуляризацію».
Ці дані узгоджуються з ширшою тенденцією. Протягом десятиліть Німеччина переживає систематичне скорочення кількості вірних практикуючих та формально приналежних до Церков. Відтік sз церковних установ є симетричним явищем: він впливає як на католиків, так і на протестантів. Фодерхольцер уже звертав на це увагу раніше, зазначаючи, що протестанти виконали майже всі вимоги критиків Церкви — такі як жіноче священство та скасування целібату, — і попри це в них навіть вищі показники відтоку, ніж у католиків. Для єпископа Регенсбурга це аргумент проти тези про те, що структурні реформи є ключем до відновлення.
Христос у центрі, а не збоку
Єпископ Фодерхольцер сформулював чітку тезу: Церква повинна знову зробити проголошення Христа своїм першим і найважливішим завданням. Він звернувся до відомої формули теолога та єпископа Йоганна Міхаеля Зайлера (1751–1832): «Бог у Христі — спасіння для грішного світу». Коли цю істину відсувають осторонь — усе християнство слабшає, включаючи його благодійний та соціальний виміри.
Ієрарх цитував єзуїтського теолога Анрі де Любака, який десятиліття тому попереджав про ризик «самознищення» Церкви, коли соціологія почне замінювати теологію. За словами єпископа Фодерхольцера, саме ця загроза стала реальністю в Німеччині. Отож доконечним є, щоб питання «як переконливо проголошувати віру у Христа» було знову поставлено в центр церковного вчення.
Мадагаскар багатший за Європу
Одна з найцікавіших частин розмови стосувалася особистого свідчення єпископа під час його поїздки на Мадагаскар. Ієрарх розповів, як побачив там «Церкву бідну, але повну радості віри». В Англії, Франції та Сполучених Штатах він помічає зросле прагнення молоді до «автентичної» та «цілісної» віри.
Дані з Франції — країни, яку донедавна можна було вважати символом постсекулярної Європи, — є особливо цікавими. У деяких дієцезіях парафії просто не встигають із душпастирською послугою збільшеній кількості дорослих, які прагнуть хрещення. Єпископ Фодерхольцер не приховує своїх сподівань на подібне пробудження в Німеччині: «Я бачу, що це також відбувається тут; і ми повинні бути до цього готові», — сказав він.
Собор св. Кіліана — катедра Вюрцбурзької дієцезії
Криза покликань — симптом, а не причина
Єпископ звернув особливу увагу на різке скорочення кількості семінаристів і тих, хто вступає на шлях богопосвяченості. Він, однак, наголосив, що нестача священників є наслідком, а не джерелом проблем. Коли віра відновить силу і ясність — покликання з’являться природним чином. Інституційна реформа без духовного оновлення — це як лікування симптомів без боротьби з хворобою.
Церква не може зосереджуватися виключно на структурах, розмивати євангельське послання та проголошувати «скориговану версію» Ісуса. Оновлення має випливати з віри та щоденних старань до святості.
Kathоlikentag і внутрішні суперечки
Під час Католицького дня у Вюрцбурзі єпископ Фодерхольцер також взяв участь у панельній дискусії про рух за життя — тему, яка іноді маргіналізується в Німеччині, навіть у церковних колах. Він висловив жаль, що організатори не включили пропозиції руху за життя до офіційної програми, та подякував організаціям, які виступають за життя, — за те, що вони дали голос тим, хто його позбавлений.
І про Папу
Наприкінці розмови з німецьким телебаченням єпископ Фодерхольцер висловив позитивне ставлення до нового понтифікату. Він високо оцінив стиль і ясність Папи Лева XIV, відзначивши його часті посилання на св.Августина як продовження лінії Бенедикта XVI.
За словами єпископа Регенсбурга, католики можуть пишатися Папою, здатним говорити сильні слова до можновладців, не втрачаючи при цьому спокою духа.
Переклад CREDO за: Томаш Ровінський, Aleteia
фінансово.
Щиро дякуємо!
