Католики всього світу знають про Падре Піо, але часто забувають про інших братів-францисканців, які тісно співпрацювали з ним за його життя й надихалися його прикладом святості.
Саме так було у випадку з братом Надзарено з Пули — світським братом, чиї героїчні чесноти нещодавно визнав Ватикан. Це означає, що тепер його титулують «Високошановним», що є важливим кроком у процесі беатифікації та канонізації.
Його щиро любили ближні, а він прагнув наслідувати приклад Падре Піо у свій власний унікальний спосіб.
Джованні Цукка — так його звали — народився в Італії 1911 року, виховувався в порядній католицькій родині, але був не в змозі здобути якусь формальну освіту. У 20 років пішов на військову службу і навіть заручився з дівчиною.
Однак його відправили воювати на Італо-ефіопську війну, і 1941 року він потрапив у полон та був ув’язнений в Ефіопії. Провів майже чотири роки в британській в’язниці, перш ніж його звільнили й дозволили повернутися назад до Італії.
Джованні демобілізували з армії і він влаштувався на просту роботу, водночас виявляючи дедалі більше зацікавленості до життєписів святих. 1950 року він зустрів Падре Піо, і його життя повністю змінилося.
Невдовзі після зустрічі з Падре Піо він попросив прийняти його в орден як світського брата-співпрацівника і взяв ім’я Надзарено (Назарянин). Та замість того, щоб залишити його поруч із собою у Сан-Джованні-Ротондо, Падре Піо порадив йому вступити до спільноти, розташованої в Санлурі, Італія.
Там він заслужив прізвисько «святий із цукерками», оскільки мав звичку роздавати апельсинові й лимонні цукерки, закликаючи людей їсти їх, одночасно молячись «Радуйся, Маріє».
Згодом брат Надзарено заснував у Кальярі санктуарій Богородиці Утішительки, де 1992 року й помер від раку. Його життя було пов’язане з різноманітними чудесами, і всі, хто його знав, свідчили про його святість.
фінансово.
Щиро дякуємо!
