Отець Владислав Буковинський, «апостол Казахстану», народився в Україні, у Бердичеві. Нині, коли стільки людей України знову потрапили за ґрати на росії та в окупованих нею землях, можемо молитися до нього, доручаючи о. Владиславу наших полонених та депортованих.
Втікаючи від більшовиків, його сім’я опинилася на Краківщині в Польщі, там він і навчався — спершу в Ягеллонському університеті, потім у духовній семінарії. Був викладачем у Духовній семінарії в Луцьку, настоятелем катедри, і залишився на цих землях та зі своїми вірними, коли Волинь захопили радянські війська. Ув’язнений НКВС, чудом уникнув розстрілу, потім ще провів довгі роки у комуністичних таборах, від Луцька по Джезказган у Казахстані. Там служив душпастирем попри всі труднощі, потрапив до Караганди на наступне заслання. 1955 року не скористався можливістю виїхати до Польщі, ставши мандрівним місіонером. Помер у Караганді 3 грудня 1974 року. Беатифікував його 11 грудня 2016 року кардинал Анджело Амато, під час урочистої Святої Меси в карагандинській катедрі Матері Божої Фатімської — Матері всіх народів.
Найважливіший намір новенни (дев’ятниці) за заступництвом о.Владислава Буковинського — турбота про спасіння кожного, за кого молимося. Навіть якщо здається, ніби нас не вислухали і наші прагнення не сповнюються, — молитва ніколи не буває марною в Бога.
Особливим чином молимося за людей тяжко хворих, яким потрібно вже не так людських надій на зцілення, як Божої милості увійти в Царство Отця.
Новенну можна молитися індивідуально чи у спільноті, як уже роблять багато людей, ще коли Церква просила Бога про беатифікацію о.Владислава. Наступним кроком прославлення святої душі може стати канонізація. Молімося з довірою та упованням, що наші благання Бог завжди чує.
1 день
Не журіться про життя своє що будете їсти та що будете пити, ні про тіло своє, у що зодягнетеся… знає Отець ваш Небесний, що всього того вам потрібно. Шукайте ж найперш Царства Божого й правди Його, а все це вам додасться (Мт 6, 25. 32-33).
Треба далі жити, з дня на день, без жодного планування майбутнього, непевного, якого неможливо визначити. Так можна жити лише з міцною вірою в Боже Провидіння.
(Листи, стор. 336)
Боже, Ти вів свого Слугу дорогою віри через в’язниці і табори, через самотність і хвороби, через труднощі й заслання. Він так безмежно довірився Твоєму Провидінню, що не розчаровувався і не знеохочувався, всупереч найдвичайно драматичним обставинам життя, а нам вказав, як повністю довіритися Тобі, бо лише Ти завжди турбуєшся про нас і наглядаєш за нами. Ти маєш досконалий план нашого життя, через який хочеш нас спасти.
Боже, наш Отче, о.Владислав хотів єдино спасіння засланців, і тому сам став засланцем, щоб виконати Твою Волю.
Подяку Тобі складаємо за великі діла, які Ти вчинив у житті блаженного о.Владислава і через його служіння. Подяку Тобі складаємо також за великі діла, які Ти чиниш у нашому житті.
Просимо Тебе, навчи нас дивитися на все очима віри, бачити обставини й події так, як Ти їх бачиш, і розпізнавати Тебе в буденності. За заступництвом блаженного отця Владислава навчи нас довіряти тільки Тобі та вислухай наші прохання (…)
Отче наш…
Радуйся, Маріє…
Слава Отцю…
Молитва за заступництвом блаж. о.Владислава Буковинського
Боже Отче, який довірив душпастирське служіння блаженному о.Владиславу навіть у в’язницях і таборах, обдаровуючи його великою вірою, відвагою і любов’ю, яка прощає, — вділи й мені цих же дарів, потрібних для життя Євангелієм у сучасному світі. За його заступництвом вислухай мою молитву і обдаруй мене благодаттю, якої я потребую (…)
Через Христа, Господа нашого. Амінь.
Підготовлено за публікацією «Nowenna za przyczyną Sługi Bożego ks.Władysława Bukowińskiego». Волання з Волині, 2014
фінансово.
Щиро дякуємо!
