Увечері 11 червня 2026 року, в межах Апостольського візиту до Лас-Палмас-де-Ґран-Канарії в Іспанії, Лев XIV очолив Святу Месу на стадіоні Ґран-Канарія за участі 50 тисяч вірних.
На завершення дня, сповненого зустрічей та спілкування, Святіший Отець подякував Господеві за те добро, яке тут здійснюється щодня, «ввіряючи Йому наші спільні зусилля і водночас страждання, свідком яких є ця земля», пише Vatican News.
Пап Лев запросив помолитися за душі братів і сестер, які загинули в морі, й принести молитви на вівтар разом із хлібом і вином, напередодні урочистості Пресвятого Серця Ісусового, якому присвячена вся Іспанія. «Просімо Господа, щоб у цей момент в нас були ті самі почуття людяності, милосердя і співчуття, що й у Серці Спасителя».
Бог нагадує про свою любов
Роздумуючи над Першим читанням, Єпископ Рима наголосив: «Бог нагадує ізраїльтянам про безкорисливість, із якою Він їх полюбив. Він обрав їх не тому, що вони мали якісь особливі привілеї, таланти чи заслуги, а з чистої любові (пор. Втор 7,7‑9). Він продовжуватиме любити їх завжди, навіть коли через їхнє зачерствіле серце вони не відповідатимуть Його почуттям».
Лев XIV зазначив, що «Божа любов, в якій корениться наше покликання до любові, не ґрунтується на розрахунку ані на самому лише почутті, її не можна звести до простої філантропії». Любов пронизує все людське єство: стає вогнем для душі, світлом для розуму та нестримним прагненням до свободи. Це водночас і глибокий мир, і страждання серця, яке б’ється в унісон з іншими. «Адже любити — це природна риса людини, ба навіть умова повноти самого її існування». Саме таку любов бачимо в людській природі Спасителя та в почуттях Його Пресвятого Серця. Вона залишається незмінною та вірною попри людський опір, страх, смуток чи неприйняття (пор. Лк 22,39-46). Саме в цьому обличчі Бога, який завжди «закоханий» та прагне нашого добра і щастя, ми відкриваємо для себе новий шлях нового способу існування та взаємних стосунків, де критерієм кожного вибору стає добро ближнього.
Відповідати любов’ю на любов
Папа Франциск в енцикліці Dilexit nos наголошує, що «найкращою відповіддю на любов Його Серця є любов до братів». Адже немає більшого жесту, ніж відповісти любов’ю на любов (там само). Цей взаємний обмін (admirabile commercium), до якого нас запрошує Євангеліє, продовжив думку Папа Лев, закликає нас перетворити безмежну Божу любов у великодушність у щоденному служінні знедоленим, беззахисним і тим, хто не може нічим віддячити. Справжня любов виявляється в діях: у гостинності, щирому діленні та безкорисливому даруванні. «Саме так, як це відбувається на цьому острові», — зазначив Папа.
Обійняти стражденних
Єпископ Рима підкреслив, що Христос, у великодушності свого Серця, прагне допомогти кожному не лише вижити, а й віднайти впевненість і продовжити свій шлях, щоби повноцінно зростати й розквітати у своїй неповторності на благо всіх. У євангельських словах Ісуса, який сказав, що прийшов, щоб ми мали життя і мали його вповні (пор. Йн 10,10), «ми вбачаємо заклик по‑материнськи обійняти тих, хто страждає, — але водночас підготувати й спонукати тих, хто зазнав травми, підвестися й прямувати далі, до вільного й гідного життя».
Наводячи слова енцикліки Fratelli tutti, Лев XIV наголосив, що «благодійна діяльність не повинна зводитися лише до надання допомоги, а має на меті єднати людей, сприяючи їхньому повноцінному розвитку — духовному, інтелектуальному й фізичному — та їхній гідній і конструктивній інтеграції в суспільство». Таким чином, «наші зустрічі, навіть у складних і важких обставинах, стають нагодою посіяти насіння надії на шляху людства до кращого майбутнього».
Зійти з п’єдесталів зарозумілості
У світлі прочитаного Божого слова Святіший Отець наголосив на ще одній рисі Христового Серця: смиренності (див. Мт 11,29).
«Серце Ісуса є покірним, і тому його пульсування не чують “вчені” та “мудрі” — тобто ті, хто має зарозумілість вважати себе самодостатніми, знати все і не потребувати Бога ані інших. Адже цим людям, засліпленим гуркотом надмірного, всюдисущого й неспокійного “я”, бракує тиші, необхідної, щоб почути в собі й у ближніх прихований пульс любові. Ісус же навчає нас, що для того, щоби смакувати справжню радість життя, яка полягає в любові, необхідно зійти з п’єдесталів зарозумілості, яка розділяє, щоб зустрітися у смиренності, яка єднає».
Цитуючи св.Августина, Папа зазначив, що «лише у смиренності ми справді пізнаємо, хто ми є, і тому можемо любити одне одного, зустрічатися, віддавати себе і прощати одне одному в істині». Святіший Отець заохотив вірних «стати носіями Його милосердя та Його миру, щоб у світі припинилися війни і навколо нас зростало нове людство, примирене в любові».
фінансово.
Щиро дякуємо!
