Заключною подією IV Апостольської подорожі Лева XIV, що завершилась у п’ятницю 12 червня 2026 року, стала Свята Меса з нагоди урочистості Пресвятого Серця Ісуса.
Святіший Отець відслужив Євхаристію в порту Санта-Круз-де-Тенерифе. Вона стала останнім пунктом у плані напруженого 7‑денного паломництва в Іспанію та на Канарські острови.
Проїжджаючи найбільшим містом острова на папамобілі, Святий Отець зупинився перед ратушею. Мер Хосе Мануель Бермудес подарував Папі, серед іншого, копію хреста, що був встановлений там у 1493 році й поклав початок Санта-Крус-де-Тенерифе. Тисячі мешканців радісно вітали Папу Римського на вулицях.
За традицією, перед літургією Папа проїхав серед людей, що зібрались у порту, благословляючи та вітаючи їх. Учасників зустрічі з Папою було за 40 тисяч. Біля вівтаря поставили статую Громничної Богородиці (Virgen de Candelaria) разом із мощами святих із Канарських островів: Педро де Бетанкура — апостола Гватемали, якому цьогоріч святкують 400‑річчя народження, та Хосе де Анчієти — апостола Бразилії.
Меса почалася з годинним запізненням; іспанці були раді вітатися з Папою. Святого Причастя на цьому богослужінні уділяли понад 300 надзвичайних служителів, включаючи сестер-черниць.
Людина створена для зустрічі
Святіший Отець зазначив у проповіді, що зустрітися в цей день, коли Серце Христове дозволяє нам споглядати Його як серце історії, є великою благодаттю. Папа подякував за віру та милосердя, про які він «отримав чимало свідчень під час цього Апостольського візиту і які роблять цей архіпелаг, дуже відомий своєю красою та гостинністю, місцем, де Воскреслий Господь йде попереду нас і відкривається нам». Єпископ Рима вказав на море, яке «нагадує про нескінченність — так само, як і небо»; однак «нескінченним є бажання, яке єднає Боже Серце з багатьма людськими серцями, чиї радощі й надії, смуток і тривоги знаходять відлуння у серці Церкви» (див. Gaudium et spes,1).
Папа зазначив, що «жодна людина не є островом», адже «географічне розташування цієї дієцезії та душпастирські виклики, які стоять перед нею, свідчать про те, що ми народжені для зустрічі» й жодні перешкоди, відстані, небезпеки чи загрози не здатні зупинити людину в її подорожі.
«Незалежно від того, чи ми залишаємося все життя в одному місці, чи вибираємо (або змушені) вирушати в дорогу, — ніхто ніколи не стоїть на місці. У цьому полягає таємниця серця: внутрішнє покликання до виходу й зустрічі», — пояснив Лев XIV.
Віднайти себе через дарування себе
За словами Святішого Отця, «Серце Ісуса показує нам, як не загубитися у безплідній метушні».
«Життя є тоді, коли дарується життя. Інакше все обертається навколо порожнечі», — констатував він, наголошуючи, що людина покликана до спілкування з Богом і «не може повною мірою віднайти себе, як тільки через щире дарування себе самої: її найглибше покликання — увійти в троїчний рух любові, яку вона отримує і якою ділиться» (Magnifica humanitas, 48).
Не піддаватися метушні
Папа Франциск повчав: «Багато людей відчувають глибокий дисбаланс, який змушує їх робити все на повній швидкості, щоб відчувати себе зайнятими, у постійній метушні, яка, своєю чергою, змушує їх руйнувати все, що їх оточує. Це впливає на те, як ми ставимося до навколишнього середовища» (Laudato si’, 225). Його наступник Лев XIV сказав, що «Тенерифе актуальні для туристичного потенціалу, як для тих, хто вирішив провести тут відпустку, так і для тих, хто живе й працює на острові, спілкуючись із гостями з різних країн світу».
«Чого прагне людське серце? Як відповісти на його спрагу так, щоб не обманути? Наскільки важливо — особливо для тих, хто орієнтується на Євангеліє, — не зводити все до комерції та прибутку?» — запитував Святіший Отець.
Місце вбогих у Церкві
Коментуючи євангельське читання, Єпископ Рима зауважив, що воно ще «більше підкреслює цей виклик і нагадує нам про багатство убогих: це парадокс, який безпосередньо стосується життя Ісуса, Його істини, шляху, яким Він і досі закликає нас іти за Ним». У згаданому уривку Ісус благословляє Отця за це, що саме найменшим — тим, кого ніхто не вважає здатними мислити й говорити, — Бог відкрив себе.
«Він збагатив їх тим, що залишається прихованим для оточених захватом і успіхом», — зазначив Папа додавши, що в Апостольському напоумленні Dilexi te він «хотів звернути увагу на це привілейоване місце убогих у Божому Об’явленні та в місії Церкви».
Для християн «найбільша благодать полягає в тому, що ми дозволяємо себе євангелізувати тим, кому допомагаємо, що ми впізнаємо таємничу мудрість Бога, записану в їхньому тілі: Виростаючи в крайній нестабільності, навчаючись виживати в найсуворіших умовах, покладаючись на Бога з упевненістю, що ніхто інший не сприймає їх серйозно, допомагаючи один одному в найтемніші хвилини, бідні люди навчилися багато такого, що зберігають у таємниці свого серця», — зазначив Папа.
Ті, хто ніколи не опинявся на межі виживання, можуть багато отримати з того джерела мудрості, яким є досвід бідних. «Лише порівнюючи наші скарги з їхніми стражданнями та нестатками, ми можемо отримати напоумлення, що запрошує нас спростити наше життя. Господь, який виправляє і виховує тих, кого любить, бажає зробити життя нашої Церкви простим і радісним», — сказав Святіший Отець.
«Петро промовив через Лева»
Єпископ Сан-Крістобаль-де-Ла-Лагуна на Тенерифе, Елой Альберто Сантьяго Сантьяго, звернувся до Папи зі словами подяки на завершення. Він зазначив, що ця Меса є завершальною частиною Апостольської подорожі Лева XIV до дієцезії та його першою подорожжю в Іспанію. Це історична подія для духовенства й вірних цієї країни, а для Тенерифе зокрема: перший візит Папи Римського за 200‑літню історію дієцезії.
«Це був момент благодаті для цієї конкретної Церкви, розташованої на перехресті між Європою, Америкою та Африкою. Ця маленька і скромна Церква (…), яка — приймаючи запрошення, що міститься в Апостольському напоумленні Dilexi te, — прагне бути ‘Церквою Блаженств’, Церквою, яка дає місце найменшим і ходить у бідності з бідними, місцем, де бідні мають привілейоване місце», — зазначив ієрарх.
Він подякував Наступнику св.Петра за зміцнення спільноти у вірі та єдності, а також за його заклик будувати Церкву примирення, спільноти і братерства. «Петро промовив через Лева», — сказав єпископ Сантьяго, посилаючись на слова, сказані у V столітті про Папу Лева Великого.
фінансово.
Щиро дякуємо!
