«Я — пастир, живу серед своєї пастви і готовий померти разом із ними; я нікуди не піду». Таким було життєве кредо новопроголошеного в’єтнамського блаженного, який залишився зі своїми вірянами серед непростих обставин по завершенні ІІ Світової війни.
Життя, присвячене служінню й самопожертві. Таким було життя о.Франциска Ксаверія Тьионга Биу Зʼєпа, дієцезіяльного священника і мученика. У четвер 2 липня 2026 року в санктуарії Так-Сай, що в провінції Ка-Мау у В’єтнамі, кардинал Луїс Антоніо Тагле, пропрефект Дикастерію в справах євангелізації, проголосив його блаженним Католицької Церкви від імені Папи Лева XIV, повідомляє Vatican News.
Життєвий шлях
Ча Зʼєп народився 1 січня 1897 року в провінції Анзянг на південному заході В’єтнаму й у хрещенні отримав ім’я великого місіонера Сходу — св.Франциска Ксаверія. Коли йому було сім років, він втратив матір, і разом із батьком знайшов притулок у Камбоджі. Закінчивши навчання у вищій семінарії в Пномпені, 20 вересня 1924 року прийняв свячення; його висвятив на пресвітера єпископ із Паризької конгрегації закордонних місій. Майбутньому святому було 27 років.
1930 року його призначили настоятелем у Так-Саї — в його рідному регіоні, де він прослужив 16 років із невтомною ревністю: опікувався своєю спільнотою, привів багатьох до Христа і заснував численні нові місійні осередки й парафії як у Камбоджі, так і у В’єтнамі.
Муж милосердної любові
Франциск Ксаверій Тьионг Биу Зʼєп був передовсім «мужем милосердної любові». Коли великий голод 1944–1945 років став причиною незліченних жертв, його регіон залишився відносно неушкодженим, і священник перетворив його на притулок: мобілізував парафію, домігся від влади виділення земель для обробітку й надав найбіднішим — християнам і нехристиянам — запас рису, роботу й дах над головою.
Одного дня з далекої провінції, спустошеної голодом, прибув чоловік, який ніс на плечах бамбукові ноші з усім своїм майном: у кожному з двох кошиків лежала дитина. Отець З’єп приймав усіх з однаковою теплотою, нічого не вимагаючи: бідності було достатньо, щоб відкрити йому серце. Багато хто просив хрещення не через його проповіді, а через цю активну й невичерпну любов.
Перипетії війни
Кінець Другої світової війни став періодом великого хаосу: безладний відступ японської армії, підйом «В’єтмінь» (Союзу за незалежність В’єтнаму), важке відновлення французької адміністрації, протиборчі збройні угруповання. Серед цього хаосу священник був людиною миру та єдності. Він не піддався тиску з різних боків і роздавав орні землі бідним, через що зрештою став ненависним як для ватажків різних угруповань, так і для великих землевласників. Коли багато хто радив йому сховатися в безпечне місце, він відповів: «Я пастир, я живу серед своєї пастви і готовий померти разом із ними; я нікуди не піду».
Мучеництво
Вранці 12 березня 1946 року японці схопили о.Франциска Ксаверія разом із понад 70‑ма парафіянами та іншими людьми, зачинивши їх у двох коморах і погрожуючи спалити живцем. Щоб урятувати своїх товаришів, священник тричі підходив до вартових, пропонуючи себе в обмін на всіх. Втретє він уже не повернувся: комори відкрили, а полонених відпустили.
Через два дні його тіло знайшли в ставку, оголеним, як Ісус на хресті, з розтрощеним черепом і майже відрізаною головою. 1969 року його останки перенесли до храму в Так-Саї.
Ілюстрації: hdgmvietnam.com
Слава святості
Відтоді вшанування цього священника-мученика ніколи не згасало, і щороку десятки тисяч паломників — християн і нехристиян, які прибувають не лише з усього В’єтнаму, а й з інших країн світу, — збираються біля його могили; незліченні подячні дари свідчать про отримані благодаті. Більшість паломників не є католиками: усі знають, що о.Франциск Ксаверій любив бідних і всіх людей без винятку. В долині Меконга його називають «Ча З’єп» — «отець З’єп».
Початки беатифікаційного процесу о.Франциска Ксаверія було зроблено у 2012 році; 2014 року Ватикан дав «nihil obstat» — «немає заперечень» — щодо офіційного відкриття його справи. Декрет про мучеництво в’єтнамського священника папа Франциск підписав у грудні 2024 року, надавши йому титул Преподобного Слуги Божого. 8 грудня 2025 року єпископ Петро Ле Тан Лой із Кан Тхо оголосив, що Святий Престол підтвердив беатифікацію Ча З’єпа — а сьогодні кардинал Тагле її звершив.
Ключ до блаженства
«Він запрошує всіх нас, — сказав ієрарх у проповіді, — не зрікатися Ісуса, а бути свідками Його чи мучениками істини та допомагати розгубленому світові відкрити істину Ісуса. Світ потребує справжніх мучеників і проповідників істини».
Кардинал Тагле зазначив, що «ті, хто страждає від переслідувань за справедливість та за Ісуса, — блаженні, бо, хоча й відкинуті світом, вони будуть винагороджені в Царстві Божому. Переслідування за Ісуса — це ключ до блаженства».
Цей мученик проголошує правду про Ісуса своїми словами, діями та стосунками, а його готовність померти за Ісусову правду додає переконливості його свідченню, — вказав папський посланець.
фінансово.
Щиро дякуємо!
