Триває третій день місії кардинала Маттео Дзуппі в Україні, що перебуває у стані війни.
14 липня 2026 року він у Львові зустрівся з переселенцями, яким допомагає Спільнота св.Егідія. У середу 15 липня в столиці взяв участь у відзначенні Дня української державності — цивільного та релігійного свята на честь Хрещення Русі Київської, під час якого кардинал поклав квіти й підніс молитву.
Перебуваючи в Києві, голова Конференції єпископів Італії, який є Спеціальним посланцем Папи Римського зі сприяння миру між Україною та росією, зустрівся з міністром закордонних справ Андрієм Сибігою; керівником Офісу президента генералом Кирилом Будановим та його заступницею Іриною Верещук; а також з уповноваженим з прав людини Дмитром Лубінцем; керівником військової розвідки генералом Олегом Іващенком як керівником Відділу координації військовополонених; групою родичів військових та цивільних в’язнів у росії.
Міністр Андрій Сибіга наголосив на важливості контактів зі Святим Престолом у всіх вимірах та подякував за активну роль, яку зараз відіграє ватиканська дипломатія у процесах пошуку відповідей на очевидні гуманітарні виклики, які стоять перед Україною, повідомив Посол України при Святому Престолі Андрій Юраш. Також іще раз пролунало запрошення і бажання України бачити втіленою в життя ідею приїзду до нашої держави Святішого Отця Лева XIV.
Основною темою розмови стали питання повернення українських військовополонених і цивільних заручників, написала Ірина Верещук на своїй ФБ‑сторінці.
Україна розраховує на авторитетні дії Ватикану
Напередодні кардинал Дзуппі відвідав місця утримання російських військовополонених в Україні та підтвердив, що умови їхнього перебування відповідають нормам міжнародного гуманітарного права. Це були перші відвідини Львівщини для папського посланця, який в Україні загалом уже перебуває вдруге. Кардинал також повідомив, що звернувся до російської сторони із запитом щодо можливості відвідати українських військовополонених, яких утримує рф. На зустрічі з начальником Львівської ОВА Максимом Козицьким було обговорено низку критичних гуманітарних питань та поглиблення співпраці з Ватиканом.
Головними темами переговорів стали повернення українських військовополонених, пошук зниклих безвісти та репатріація тіл загиблих захисників. Максим Козицький наголосив, що для тисяч родин це питання залишається найболючішим, а допомога Святого Престолу в цьому процесі є надзвичайно важливою. Кардинал Дзуппі запевнив, що гуманітарний напрям і сприяння обмінам полоненими є пріоритетними у мирній місії Ватикану.
Окремо сторони обговорили підтримку внутрішньо переміщених осіб. Голова Львівської ОВА поінформував гостя, що в області проживають понад 200 тисяч переселенців, а понадто регіон готується до можливої нової хвилі евакуації в осінньо-зимовий період — через постійні російські обстріли.
Також було порушено питання розвитку медичної галузі, зокрема створення Центру ментального здоров’я на базі Львівського обласного клінічного центру дитячої медицини спільно з Карітасом.
У межах поїздки кардинал також відвідав перший в Україні інклюзивний мистецький простір «ZAG» (Zenyk Art Gallery) у Львові. Високому гостю презентували нову експозицію «Наші», яка об’єднала 207 творів авторства 27 українських митців, зокрема роботи Марії Примаченко, Параски Плитки-Горицвіт та Івана Сколоздри.
На зустрічі 15 липня в Офісі Президента України Кирило Буданов також наголосив насамперед на необхідності особливих зусиль Ватикану для повернення з російського полону українських поранених і тяжкохворих військовополонених, жінок та цивільних заручників. «Розраховуємо на подальшу активну гуманітарну місію Святого Престолу задля повернення кожного українця додому», — зазначила Ірина Верещук.
Молитва в День Української Державності
Вранці 15 липня кардинал Дзуппі насамперед служив Святу Месу під голосуванням нунція архієпископа Вісвальдаса Кульбокаса, в Апостольській нунціатурі, де папський посланець зупинився на час перебування в Києві. Потім кардинал взяв участь в урочистостях з нагоди Хрещення Русі на вшанування християнізації країни, звершеної 988 року князем Володимиром Великим, що символізує історичні та духовні корені Східної Європи.
Це цивільне та релігійне свято, в Україні також знане як День української державності — відповідно до рішення президента Зеленського у 2021 році, який включив це свято до національного календаря. На ньому в столиці були присутні численні високопосадовці, серед яких — голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, яка здійснює свій 11‑й візит до України від початку повномасштабного вторгнення.
Як почесний гість, кардинал Дзуппі взяв участь у церемонії на площі перед Михайлівським золотоверхим монастирем. У складі процесії разом із президентом Зеленським та іншими представниками влади кардинал пройшов алеєю, що пролягає вздовж «Стіни пам’яті», на якій розміщено фотографії загиблих за ці роки війни. Він тримав букет червоних троянд, який поклав на знак вшанування тих, хто віддав життя на полі бою. Із центру площі голова Конференції єпископів Італії та архієпископ Болоньї, читаючи з аркуша, підніс молитву, написану українською мовою, за «справедливий мир» для цієї землі. Це побажання він ввірив Богові, а також заступництву св.Володимира, чиє ім’я, за його словами, перегукується з іменами як президента України, так і президента росії.
Молитва, яку зачитав кардинал Дзуппі
Возношу мою молитву до Тебе, Всемогутній Боже, за багатостраждальну Україну. У своєму милосерді, Господи, даруй нам справедливий мир, щоби в’язні повернулися додому, діти знову обійняли своїх рідних, зниклі безвісти знайшлися, а полеглих змогли гідно оплакати їхні родини. Надихни кожного з нас відвагою та мудрістю бути будівничими миру, і даруй рішучість перемагати зло добром. Пресвята Богородице Діво, візьми нас під свій покров. Святий Володимире, молися за нас. Амінь.
Великі доручення для папського посланця
«Навіть один солдат, одна цивільна особа чи одна дитина, яка може знову обійняти свою сім’ю, є цеглинкою для миру». Ця фраза кардинала Дзуппі підсумовує дух гуманітарної дипломатії Святого Престолу під час війни, що спустошує Україну вже чотири з половиною роки. Саме цей дух є основою місії посланця Папи: сприяти зустрічам, починаючи з «тих, хто страждає». Страждання набуває форми військовополонених, захоплених арміями противника; воно відчутне, коли родич зник безвісти або немає змоги повернути тіло загиблого в бою. Страждання для України включає також страждання дітей, вивезених до росії з окупованих територій. Це керівні принципи діалогу, який Ватикан допоміг розпочати після початку російського вторгнення. Це плід атмосфери «довіри» та «дружби», який Католицька Церква створила в обох столицях, як сказав кардинал Дзуппі в Києві.
На проведених у Києві зустрічах кардиналові Маттео Дзуппі та Апостольському нунцію в Україні архієпископу Вісвальдасу Кульбокасу доручили доставити запити української сторони до москви, куди Дзуппі вже літав двічі, підтримуючи постійний контакт із російською стороною, також завдяки Державному секретаріату та мережі нунціатур. Завдяки цьому каналові зв’язку вже було передано списки з тисяч імен загиблих і полонених для обміну та повернення. Питання стосується обміну «всіх на всіх» — 7.000 українських військовополонених і 4.000 російських, яких захопили або які здалися в Україні.
Потребує дипломатичного втручання трагедія зниклих безвісти, багато з яких перебували на окупованих територіях. Потім — справа цивільних, яких росія не бажає репатріювати. А ще є священники, журналісти й лікарі, кинуті за ґрати, як розповідають кардиналові родичі захоплених; поранені в’язні й ті, хто в полоні вже довгі роки; ті, кого російські суди засудили вироками, що перетворюють їх на звичайних злочинців і фактично виключають з обмінів. Окремо розглядають питання дітей, депортованих до росії , — одне з найделікатніших і найскладніших, як знає Дмитро Лубінець, який каже, що дивиться «з надією» на дії Ватикану.
Візит до львівського осередку Спільноти святого Егідія
Зрештою, потрібен доступ до кремлівських виправних колоній для перевірки умов утримання. Після того, як у вівторок кардинал Дзуппі побував у таборі «Захід‑1» у Львівській області, щоб зустрітися з полоненими московської армії, Україна просить дозволити кардиналові зробити те саме в росії, де, як прямо стверджує Лубінець, «у нас є докази тортур».
«Буде докладено всіх можливих зусиль», — запевнив Маттео Дзуппі.
Опрацювання CREDO за: Avvenire, Vatican News, Galinfo
фінансово.
Щиро дякуємо!
