Його звати Гленн Блек — знаменитий нью-йоркський інструктор йоги, відомий тим, що спеціалізується на травмах, яких зазнають йоги, і знає все не тільки про переваги цих занять, а й може багато чого розповісти про зворотній бік. Він навчався в Індії, потім багато років практикував, має велику клієнтуру серед зірок, навіть самих йога-тренерів.
Автор статті —30-річний журналіст, який пошкодив собі міжхребцевий диск у попереку, намагався вилікуватися за допомогою йоги і зазнав невдачі. З Гленом Блеком йому вдалося поговорити на одному з майстер-класів, які той проводить, і почути від нього чимало вражаючих відомостей.
Перше, що найменше він очікував почути від людини, яка присвятила все життя йозі, - це те, що той дійшов переконання: переважна більшість практикуючих має перестати займатися йогою. Повністю. Це просто занадто небезпечно для їхнього здоров’я!
Блек сказав, що не тільки новачки, але навіть знамениті інструктори часто завдають собі серйозної шкоди, і замість йоги їм потрібна лікувальна фізкультура або навіть лікування. Йога відповідна тільки для людей у прекрасній спортивній формі, вона не для всіх.
За Блеком, різні фактори можуть збільшувати ризик для звичайної людини. Насамперед — це те, що методика була розроблена індійськими практиками, для яких сидіти, наприклад, зі схрещеними ногами — це повсякденна звичка. І йогівські асани стали лише розвитком звичних для індійців поз. Сучасні ж офісні працівники, просидівши весь день у кріслі, приходять кілька разів на тиждень у залу й намагаються скрутитися в положення, для якого у них немає ні гнучкості, ні здоров’я.
Все це ускладнюється вибуховим зростанням популярності йоги (у США число тих, хто займаються, виросло з 4 млн на 2001 р. до 20 млн на 2011 р.). Через це зросла кількість малодосвідчених інструкторів, які ведуть заняття, просто не розуміючи, як сильно можуть нашкодити учням. Багато з них тиснуть фізично і морально на учнів, аби вони прийняли ті чи інші пози, «через не можу».
Коли такі горе-інструктори приходять до Блека з серйозними травмами, він їм просто каже: «Кидайте йогу!» Вони дивляться на нього як на божевільного, але Блек переконаний, що це єдиний для них шлях вилікуватися.
Автор запитав, із якими найсерйознішими травмами у вчителів йоги йому доводилося стикатися. Блек розповів що знає кількох «зірок», які пошкодили ахіллове сухожилля, перестаравшись із такої базовою асаною, як «поза собаки мордою вниз».
Ще він бачив повністю «вбиті» стегна. Одна з найвідоміших американських викладачок йоги просто втратила рухливість у стегнових суглобах, їй довелося робити операцію з імплантації протезів. При цьому вона продовжувала викладати! А у багатьох інструкторів настільки великі проблеми зі спиною, що вони змушені вести уроки лежачи!
***
Серед прихильників йоги, від гуру до їхній помічників, поширена думка про її чудову цілющу силу. Вони говорять про те, що йога заспокоює, лікує, підвищує енергію і зміцнює. Так, ці заняття можуть знижувати тиск, виробляти природні антидепресанти або навіть покращувати сексуальне життя.
Але йога-спільнота довго зберігала мовчання про те, який приголомшливий біль може заподіяти ця практика.
Джаганнатх Ганеш Гун, один із тих, хто приніс йогу в сучасність, не залишив ані натяку про можливі травми у своєму журналі «Йога-міманса» або книзі «Асани» (1931 р). Індра Деві уникла таких згадок у своєму бестселері «Бути вічно молодим, вічно здоровим» (1953 р), як і Б.К.С. Айенгар у своїй праці «Світло на Йозі», опублікованій 1965 року. Запевнення про повну безпеку йоги містяться у самовчителях багатьох авторів. «Справжня йога так само безпечна як материнське молоко», — проголосив Шивананда, великий гуру, який побував у 10 світових турне і заснували кілька ашрамів на декількох континентах
Проте дедалі збільшується кількість свідчень медиків, які підтримують погляд Гленна Блека про те, що для багатьох людей використання зазвичай практикованих поз несе неминучий ризик для здоров’я.
Перші спостереження «йога-хвороб» з’явилися кілька десятків років тому і опубліковані в шанованих медичних журналах: серед них такі, як «Неврологія», «Британський медичний журнал», журнал Американської медичної асоціації. Описані проблеми варіювалися від легкої шкоди здоров’ю до постійної інвалідності.
В одному з випадків студент коледжу, який займався йогою більше року, після посиленої практики ваджрасана (сидіння навколішках) виявив, що ноги погано його слухаються. Він ледве ходив, піднімався сходами і бігав. Лікарі виявили у нього проблему з відгалуженням сідничного нерва, що проходить під колінами. Сидіння навколішках погіршувало кровопостачання цього нерва, що викликало його дисфункцію. Щойно студент відмовився від цієї пози, як швидко почав одужувати.
Клініцисти відзначили вже досить велике число таких випадків, аби навіть запровадити спеціальний термін: «йогівська відмова ніг» (yoga foot drop).
Пізніше почали з’являтися й більш грізні повідомлення. 1972 року видатний нейрофізіолог з Оксфорда, Річ Рассел опублікував статтю в Британському медичному журналі, в якій стверджує, що хоч і вкрай рідко, але деякі пози йоги можуть стати причиною інсульту у відносно молодих, здорових людей. Рассел виявив, що пошкодження мозку може викликати не тільки пряма травма черепа, але й швидкі рухи шиєю, а також надмірні її вигини, практиковані у деяких позах йоги.
Справа в тому, що в нормі шия може згинатися на 75 градусів назад, на 40 градусів уперед, на 45 градусів в сторони і обертатися на 50 градусів вправо-вліво. Ті, хто практикують йогу, зазвичай сильно перевищують ці можливості. Середній учень може повертати голову аж на 90 градусів, що вдвічі перевищує допустимі значення. І така надгнучкість шиї заохочується вчителями! Аєнгар підкреслює, що в позі кобри голова має відкинутися назад якомога далі, а в стійці на плечах голова, притиснута до грудей, має утворити прямий кут із тулубом. Він називає таку позу, що нібито стимулює щитовидну залозу, «одним із найцінніших подарунків від мудрих предків».
Рассел попереджає, що такі екстремальні положення голови та шиї можуть травмувати хребетні артерії, що призведе до утворення тромбів або їх перетискання з наступним пошкодженням мозку. Адже ці артерії з’єднуються в базилярну, яка живить найважливіші відділи мозку, що відповідають за координацію, дихання, рух очей та інші життєво важливі функції.
Відомо, що зменшення потоку крові по базальній артерії призводить до інсультів, які нечасто супроводжуються порушеннями мови або призводять до втрати свідомості, але ушкоджують базові механізми аж до смертельного результату. У більшості пацієнтів із таким типом інсульту основні функції відновлюються, але іноді головний біль, запаморочення та проблеми з координацією можуть тривати роками. Рассел також стурбований тим, що йога, як причина інсульту, може уникати уваги від лікарів, оскільки пошкодження мозку може відбутися з великою затримкою (до декількох годин), наприклад, аж уночі, й увагу лікаря приверне якась інша можлива причина.
1973 року, через рік після виходу роботи Рассела, Віллібальд Наглер, відомий фахівець із реабілітації медичного коледжу Корнуельського університету, опублікував статтю про дивний випадок. У здорової жінки 28 років стався інсульт під час занять йогою, коли вона виконувала асану «колесо». Під час виконання цієї пози в якийсь момент вона балансувала на відкинутій назад голові і раптом відчула сильний головний біль. Підвестися самостійно вона вже не змогла, так само як і ходити. Коли жінку привезли до шпиталю, права сторона її тіла втратила чутливість, ліва рука і нога теж погано слухалися, очі косили вліво.
Лікарі виявили, що її ліва хребетна артерія сильно звужена між першими двома хребцями, а артерії, що живлять мозок, сильно зміщені. Діагностична операція показала, що у неї сталося омертвіння ділянок кори в лівій півкулі та вторинні крововиливи. Після двох років лікування жінка змогла почати ходити, але ліва рука та очі, як і раніше, не слухалися. Наглер зробив висновок, що хоч такі випадки й рідкісні, але мають служити попередженням про шкоду надмірних навантажень на шию, особливо для людей середнього віку.
Цей випадок із пацієнткою Наглера зовсім не унікальний. Кількома роками пізніше 25‑річний молодий чоловік був доправлений до чиказького шпиталю зі скаргами на погіршення ковтання, погіршення зору і погано контрольовану ліву половину тіла.
Пацієнт мав прекрасне здоров’я і півторарічний стаж занять йогою щодня. Зазвичай спочатку він скручувався всім тілом вправо-вліво до упору, також і голову, потім робив стійку на плечах. Усі положення він виконував чітко за інструкціями Аєнгара і утримував їх протягом 5 хвилин. Від частих стійок у нього на хребцях шиї навіть утворилися мозолі через контакт із твердою підлогою. Діагностика виявила блокаду лівої хребетної артерії між другим і третім хребцем, майже до повного припинення кровообігу. За два місяці інтенсивної терапії пацієнт зміг ходити із тростиною, але точні рухи лівої рукою так і не відновилися. Команда лікарів дійшла висновку, що стан цієї молодої людини є прикладом нового виду загрози.
За матеріалами: econet
фінансово.
Щиро дякуємо!
