За яке добре діло хочу цю людину каменувати?

Роздуми над Словом Божим на п’ятницю V тижня Великого Посту

Ісус, захищаючи вірність своїх слів, посилається на слова Псалма 82: «Я сказав: Ви — боги, й сини Всевишнього усі ви. Однак помрете, як усі люди, і впадете, як кожний князь» (82, 6-7). Цей псалом є зверненням до Бога з мольбою про покарання тих пастирів Ізрáїлю, що були невірні у виконанні свого завдання. Їм було доручено вчити й насаджувати божественний Закон і автор псалма їх називає «богами» через те, що вони мали владу над людьми, дану Богом. Вони зловживали цією владою на свою користь і це робило їхній злочин ще більш підступним. Проте Ісус пояснює: якщо грішним старшинам Ізрáїльського народу дається божественне звання через те, що вони виконують Божу владу, то наскільки більше Він, Ісус Христос, вартий цього титулу — Він, який немає жодної провини та навчає Слова Божого (див. Католицька біблійна школа: Євангеліє від Йоана. — вид. «Апостол», 2014 р., стор. 48).

Для нас важливішим є останній аргумент Ісуса: «Якщо Я не роблю діл Мого Отця, то не вірте Мені; якщо ж Я роблю, то хоч не вірите Мені, — вірте ділам, щоб ви пізнали й знали, що Отець у Мені, а Я — в Отці». Цей доказ почасти повторює перше запитання до юдеїв, коли ті ухопили каміння, щоб каменувати Ісуса: «Багато добрих діл показав Я вам від Отця. За яке з цих діл Мене каменуєте?»

Коли нам хочеться осудити іншу людину — можливо через обмову, наклеп або просто недобре ставлення до цієї людини, коли вона нам не подобається, — то ми завжди ставимо себе в позицію тих, хто бере каміння в руку. Тому варто самого себе спитати: за яке добре діло ти хочеш його каменувати?

Ми справді в кожній людині можемо побачити зло, яке часто підсвідомо вишукуємо в інших, перебільшуючи значення цього зла для нас, — вишукуємо, аби «мати санкцію» каменувати цю людину у своєму серці, позбутися її назавжди. І коли ми себе спитаємо, за яке саме добре діло я хочу цю людину каменувати, — тоді побачимо не тільки те, що в її житті є щось добре, що її шанують інші люди й не просто так; але й те, що через кожне добре діло, яке ця людина колись зробила, вона є Божою дитиною: «Я сказав: Ви — боги, й сини Всевишнього усі ви» (Пс 82,6).

Це питання: «За яке добре діло хочу цю людину каменувати?» — відкриває в моєму серці гріх заздрості, через який був осуджений невинний Ісус і через який я сам знову осуджую Ісуса. Осуджую у своєму братові або сестрі.