Не тільки під час дощу і не тільки діти нудьгують. Дорослі теж часто опиняються в такому стані. Але нудьга — всупереч стереотипам, описаним у літературі або піснях, — дуже потрібна, як і будь-який інший стан, який ми переживаємо.
«Дуже важливо це зрозуміти, оскільки нудьга — це такий момент, коли наш організм відпочиває, а насправді це остання мить, коли він вже починає трохи дратуватися, що відпочинок займає надто багато часу. Вже був стан перепочинку, перезавантаження, чистої дошки; отже, зараз маємо місце для чогось нового », — пояснила д-р Марта Кухарська з Інституту психології університету Лодзі.
У багатьох людей все добре організовано, розпланована діяльність, стислий графік. Подібні «пам’ятки» вони також залишають своїм дітям. І тоді — на думку психолога — нам справді бракує часу подумати про те, чого ми насправді хочемо і потребуємо в конкретний момент, пише Gość Niedzielny.
«А коли діяльність так стисло запланована, то ми не здібні до глибокого самоаналізу»,— додала вона.
Коли ми починаємо нудьгувати, виникає почуття дискомфорту. Наш мозок дуже не любить порожнечі, тому він намагається якось її заповнити. «На поведінковому рівні ми починаємо шукати відповіді на запитання: якщо я нудьгую і відчуваю певний дискомфорт, то починаю набирати внутрішньої мотивації, аби щось зробити, чимось зайнятися, можливо, подумати, що в цей момент було би для мене корисним», — каже експерт.
Ось чому, на її думку, цей вільний простір безцінний і дозволяє нам також набрати певної дистанції та рішучості діяти. «Через це пробуджується наша креативність, наша творчістьі тоді виникає чимало цікавого. Зрештою, багато митців — чи то культури, чи то науки — розповідали, що дуже багато найважливіших справ, ідей виникли саме від нудьги», — підкреслила д-р Кухарська.
Існують люди, які дуже потребують організованого часу. Однак, коли у нас все дуже ретельно продумано, або ми не даємо собі дозволу на нудьгу, — бо, наприклад, відчуваємо, що марнуємо час, — то коли повертаємося додому і у нас нічого не заплановано, беремося відразу за книжку, сідаємо за комп’ютер або дивимося фільм, не даючи собі можливості на мить зупинитися і пережити це «тут і зараз».
«Тоді як нудьга дає нам можливість певної задуми, переживання, трохи потренуватися в уважності, тобто зосередженості на ”тут і зараз”, і кращого спостереження за своїм тілом і реагування на його потреби в цей момент», — оцінила експерт.
Психолог звернула увагу, що, коли ми зупиняємося і даємо собі можливість понудьгувати, стимулювати свій організм, відчути імпульс до дії, то починаємо робити щось, дуже сильно на цьому концентруючись, відчуваючи, переживаючи, тренуючи свою уважність.
«Наш рівень участі може зрости настільки, що ми відключаємося від того, що відбувається навколо. У психології це явище називається зануренням, потоком, (англійською — flow). Ми також кажемо, що відчуваємо потік, що занурилися в щось цілковито. Це одна з умов для почуття щастя і задоволення своїм життям», — зазначила д-р Кухарська.
Але нудьгу, як і все інше, потрібно дозувати у відповідній кількості й не впадати в крайнощі, оскільки нудьга в надмірних дозах може негативно вплинути на наше самопочуття і на те, як працюють наші органи. «Це може навіть, як показують дослідження, скоротити наше життя», — додала вона.
Психолог також вказала, що нудьга допомагає створювати стосунки, особливо дітям. Коли ми ведемо дитину на якісь організовані заняття, то ми вводимо її у певну групу людей, тобто нав’язуємо це ззовні.
«Але якщо, наприклад, ми у відпустці й там група однолітків або дітей близьких за віком, то дитина сама, нудьгуючи, пробує встановити контакт. Навіть якщо вона дуже несмілива, то дуже часто пересилює себе. Нав’язувати це дитині недобре, підтримувати її — чудово», — сказала експерт.
На її думку, нудьгу можна описати за допомогою метафори: якщо ми дамо комусь чистий аркуш паперу і кольорові олівці — результат буде один, і зовсім інший, коли ми дамо людині контур малюнка, який треба розфарбувати.
«І саме нудьга — це той чистий аркуш, який ми комусь пропонуємо. Тобто я даю вам можливість, ви її використовуєте на свій власний розсуд, мені цікаво, що з цього вийде. Кожен із нас відчуває нудьгу, отже з цього можуть виникнути фантастичні ідеї», — підсумувала доктор Марта Кухарська.