З нагоди 40-річчя понтифікату св.Йоана Павла ІІ відбувся шерег заходів у світі, зокрема в Польщі, де в Кракові відбулася міжнародна конференція «Veritatis splendor».
У ній взяв участь митрополит Генуї кардинал Анджело Баньяско, який говорив про актуальність Апостольського повчання «Pastores dabo vobis».
Описуючи обумовлення сучасної культури та мінливого світу, кардинал Баньяско підкреслив, що вони зачіпають усі сфери людської діяльності й стосуються також і Церкви.
«Церкву намагаються редукувати до якоїсь суспільно-корисної організації, а священиків — до соціальних працівників», — зазначив ієрарх. На його думку, світ переконує Церкву зайнятися доброчинністю і не говорити про правду. «Якщо Церква мовчить — інші можуть легше впливати на культурні умови, з тим, щоб руйнувати людство, робити людину безпорадною і крихкою, а отже — піддатливою на маніпуляції», — зазначив італійський архієпископ.
Він оцінив наші часи як позначені «сучасною формою тоталітаризму» — секуляризмом, який, «немов токсична хмара, проникає повсюди, змінюючи алфавіт людської мови». Тому центральне питання західного світу — це проблема віри. «Якщо віра слабшає, християнське життя стає безплідним, а Церква втрачає сама себе, перетворюючись на благодійну організацію». Сьогодні душпастирство «або знайде свій фундамент у доктрині — або піде за впливами хвилини».
Архієпископ митрополит Генуї переконував, що віра на землі вигоріти не може, бо Христос воскрес, а Його Дух діє. «Під поверхнею скандальних подій, модної культури і чергових учителів пульсує життя. Як душпастирі, ми знаємо здорове життя багатьох людей, які просто і героїчно переживають свою щоденність, ідуть життям із піднесеною головою не через зарозумілість, а завдяки чесності. На дні людського серця живе туга за нескінченністю», — зазначив промовець.
Найкращий союзник Євангелія у світі, на його переконання, — це не майно, організація, панівна культура чи політична підтримка, а людина. «Невідомо, як довго триватимуть культурні зміни, але певним є, що відчуття неповноти, яке носить у собі кожна людина, ніколи не вмре, ніколи не буде заглушене», — і це для кардинала Баньяско є надією. Саме тому, навіть у найтяжчі моменти історії, люди Церкви не можуть впадати у відчай.
Визначаючи сучасну сутність священиків, ієрарх сказав, що дуже серйозною спокусою на сьогодні є гонитва за світом і старання його навернути. Кардинал застеріг, що єдиний результат такої наївності — це допасування духовенства до світської ментальності. «Можна завоювати аплодисменти для себе, не здобувши нових вірних для Господа».
Найважливішим для кожного священика архієпископ Генуї вважає перебування з Ісусом, яке полягає не в тому, щоб вивчити принципи та істини у школі душпастирства, а у «внутрішній формації». «В атмосфері програмного хаосу перший спосіб, щоби в ньому жити конструктивно, — це знати, хто ти такий», — зазначив кардинал. Багато хто вважає, ніби священики претендують на те, що володіють правдою. Тим часом це «правда володіє нами і вимагає, щоб ми були вірні попри слабкості».
Митрополит Генуї говорив також про ризик неправильної мотивації священицького життя. Воно бо полягає не в реалізації власних талантів, особистих прагнень і чутливості. Така перспектива — «неналежна й небезпечна», бо покликання це питання любові, яку переживають як дар для інших, незалежно від того, чи вона взаємна.
Нинішня культура зводить любов до особистого задоволення, а це стає джерелом слабкого «імунітету» священиків на конфлікти, браку розуміння та джерелом розчарувань, які несе з собою життя. «Критерій пастирської любові — це не схвальне сприйняття з боку інших, а вірність депозитові віри, що бережений у Церкві. Наші часи вимагають ставити якнайбільш радикальні питання, які можуть бути приспані в сумліннях, але ніколи не будуть убиті», — підсумував він.
На завершення митрополит Генуї зауважив, що секуляризм об’являється як «новий світ», який будує емансиповане, задоволене сучасне суспільство. У цьому світі християнство представлене як «старий світ». Однак серце людини відчуває тугу за чимсь вищим і шляхетнішим, і тут вступає Євангеліє. «Священики — це не люди минулого, а християнські спільноти не прямують до занепаду, а сяють обнадійливим світлом сонця, що сходить», — так закінчив свій реферат кардинал Анджело Баньяско.
Фото: ССЕЕ
фінансово.
Щиро дякуємо!
