Роздуми над Божим словом на середу VI Звичайного тижня, рік ІІ
Приходять же вони у Витсаїду, і ось приводять до (Ісуса) сліпого та й просять Його, щоб Його доторкнувся. Узявши ж сліпого за руку, вивів Він його за село і, слиною помазавши йому очі, поклав на нього руки та й спитав його: «Чи бачиш що-небудь?» Глянув той і каже: «Бачу людей, — наче б дерева ходячі!» Тоді знову поклав Він йому на очі руки і той прозрів, і одужав, і почав бачити усе і здалека, і чітко. І послав його додому, кажучи: «Навіть у село не входь».
Мк 8, 22–26
Сьогоднішнє Євангеліє розповідає про зцілення, яке «спрацювало» не з першого разу. Ісусу довелося покласти руки на сліпого не один раз, а двічі, перш ніж той зміг прозріти. Безсумнівно, Христос міг зцілити сліпого відразу, але не зробив цього. Чому? І чому Марко включив це «двоетапне» зцілення до свого Євангелія? Може, щоб показати нам щось нове про те, Ким є Бог і як Він діє.
Бог співчутливий. Ісус Христос виявляє виняткову чуйність у спілкуванні з цією людиною. Він, «узявши сліпого за руку» (Мк 8, 23), веде його від натовпу, який дивиться на нього. Цього разу Христос не просто зцілив сліпого на відстані, як Він зробив це зі слугою сотника (див. Мт 8, 8). Він близько підійшов до нього, щоб доторкнутися до його очей. Дуже близько, щоб мати змогу запитати, чи бачить він тепер, і почути його відповідь. Якою радістю був для сліпого це близький контакт! Ізольований своєю сліпотою і, швидше за все, відкинутий більшістю, він, мабуть, прагнув такого близького спілкування.
Бог наполегливий. Звісно, Христос знав, що після першого Його дотику сліпий видужав частково, але Він усе одно запитав у чоловіка, як той бачить. Христос бажав зцілити не тільки фізичну сліпоту людини. Його непокоїла й духовна сліпота. Як виявилося, чоловік мав достатнє почуття гідності, бо відповів Ісусові правду. Йому необхідна була певна міра сміливості, щоб визнати, що люди в його очах схожі на дерева. Якби він злукавив, просто подякував Христу за зцілення, яке отримав, і пішов би своєю дорогою, то решту життя так і прожив би із затуманеним зором — як фізичним, так і духовним. Наполегливі запитання Христа змушували його шукати більшого.
Бог терпеливий. Протягом усього свого Євангелія Марко показує Ісуса Христа як невтомного Вчителя, чиїм учням непросто збагнути правильно, Хто ж Він такий. Багато дослідників Святого Письма вважають, що поступове зцілення сліпого має підкреслити виняткову терплячість Христа, який прагне відкрити своїм учням очі на Його місію. Христос терпеливо поводиться зі сліпим, і Він продовжує терпляче поводитися з нами.
Той самий Христос, який зі співчуттям відвів сліпого вбік, щоб особисто поговорити з ним, сьогодні прагне зустрітися особисто і з нами. Він готовий постійно торкатися нас, зцілювати, піклуватися про наші потреби. Він готовий терпляче допомагати нам вірити, поки не побачимо Його чітко, віч-на-віч.
«Ісусе Христе, прошу Тебе, допоможи мені сьогодні побачити Тебе виразніше».
Cлава Отцю, і Сину, і Святому Духу і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
фінансово.
Щиро дякуємо!
