Одним із наслідків пандемічних загострень є ослаблення християнства у Європі. Багато з тих, хто останніми місяцями перестав ходити до церкви, вже не повернуться, — вважає кардинал Жан-Клод Оллеріш, голова Комісії єпископських конференцій Євросоюзу (COMECE).
Кардинал Оллеріш дав інтерв’ю для ватиканського щоденного видання «L’Osservatore Romano». На його думку, пандемія прискорила процес дехристиянізації Європи на 10 років. Він передбачає, серед іншого, що зменшиться також кількість людей до Першого Причастя та дітей на катехизацію. Визнає, що говорить це без жалю, бо, на його переконання, цей процес і так би відбувся. А крім того, ті, хто перестав ходити до церкви, на його погляд, були тільки «католиками за культурою».
Кардинал Оллеріш підкреслює, що для Європи настали часи євангелізації. Проте застерігає, що треба це робити насамперед ділами, підтримкою, а тільки потім — словами. Люксембурзький архієпископ вважає, що допомоги нині потребує особливо Африка, яка внаслідок сучасної економічної кризи ще сильніше зубожіла. «Треба використати цю ситуацію, щоби зробити жест солідарності, ми повинні допомогти тим людям віднайти нову економічну рівновагу без висилання до Європи чергових біженців», — каже архієпископ Люксембурга. У випадку Африки, однак, потрібен великий план розвитку, подібний до повоєнного плану Маршалла. Цього разу, однак, це складніше, бо, за словами кардинала Оллеріша, «після війни Європа повернулася до своїх демократичних систем, а ми знаємо, що в Африці діють політичні системи, які інколи не зважають на розвиток африканських народів». Ієрарх застерігає, що в плані розвитку Африки Європа повинна співпрацювати з Китаєм, вплив якого на наш континент дедалі зростає.
Говорячи про ситуацію в Євросоюзі, голова COMECE висловив сподівання, що це об’єднання переживе нинішню кризу. «Я так думаю, що на початку пандемії вже була справжня небезпека, що нам не вдасться втриматися в новому світопорядку. Тепер, однак, видно, що Європа виконує свої завдання», — сказав кардинал Оллеріш. Він визнав, що найбільшим розчаруванням для нього були кроки, натхнені націоналізмом, немовби солідарності вже не існувало. Особливо болісним для нього стало закриття німецького кордону, і це в той час, на який припало 80-річчя окупації Люксембурга. Це був, як зауважив ієрарх, брак чутливості до історії Європи.