Роздуми над Божим Словом на понеділок XVII звичайного тижня, рік І
І повернувшися, став Мойсей сходити з гори з двома таблицями свідоцтва в руці, таблицями, записаними обабіч, були бо списані з одного й з другого боку. Таблиці ж були ділом Божим, і письмо — Божим письмом, виритим на таблицях. Почув Ісус голос людей, що гаморили, та й каже до Мойсея: «Воєнний сполох у таборі!» Мойсей же відповів: «Не перемоги гомін, та й не поразки плач: голос пісень я чую». І як наблизився до табору, побачив бичка й танки, тож запалав гнівом Мойсей та й кинув таблиці з рук і розбив їх під горою. Схопив він бичка, що вони були зробили, та й спалив його на вогні і розтовк його на порох, висипав у воду та й дав її пити синам Ізрáїля. Спитав Мойсей Арона: «Що тобі заподіяли ці люди, що ти навів на них такий великий гріх?» Відповів Арон: «Нехай не палає гнівом мій пан; ти сам знаєш цих людей, як їх тягне до зла. Сказали вони мені: зроби нам бога, щоб ішов поперед нас; бо отой чоловік, Мойсей, що вивів нас із Єгипетської землі, — не знаємо, що з ним сталося. Я відповів їм: у кого є золото, нехай здійме з себе. І вони пооддавали мені, а я вкинув його в огонь і вийшов цей бичок». Другого ж дня сказав Мойсей до народу: «Великого гріха допустились ви! Та я вийду оце до Господа; може спокутую ваш гріх». Повернувсь Мойсей до Господа та й каже: «Ой, величезним гріхом провинились ці люди; зробили собі бога із золота. Ой, коли б Ти простив їхній гріх! А ні, то викресли мене з Твоєї книги, що Ти написав». Сказав Господь Мойсеєві: «Хто згрішив проти Мене, того викреслю з Моєї книги. Нині ж іди, веди людей туди, куди Я заповідав тобі. Ось ангел Мій ітиме поперед тебе, а як навідаюсь до них, Я покараю їх за їхній гріх».
Вих 32, 15–24. 30–34
У сьогоднішньому першому читанні дії Мойсея дуже нагадують поведінку Ісуса: чинить волю Отця, звертається до Бога від імені грішників, заступається за винуватих… Схоже, Мойсей виступає тут, у певному сенсі, передвісником Ісуса й усього, що Він зробив для нас своєю смертю та воскресінням. Подивімося докладніше.
Створивши золотого тельця та вклонившись йому, ізраїльтяни фактично зреклися свого Бога, який щойно звільнив їх із рабства. І цей гріх був таким глибоким у своїх наслідках, що народ не міг своїми силами виправити ситуацію. Тому Мойсей вирішує взяти на себе роль посередника та звертається до Господа від імені свого народу. Те ж саме зробив Син Божий: коли ми ще жили в гріхах, не здатні поєднатися з Богом, Він став Людиною, щоб у собі «примирити небо і землю» та відновити наші стосунки з Отцем.
Звернімо увагу, що Мойсей не відокремлював себе від одноплемінників. Він сам не брав участі в поклонінні золотому тельцю, але смиренно визнає «величезний гріх», який вони вчинили проти Бога, та від імені винуватих просить Господа проявити милосердя (пор. Вих 32, 31). Так само й Ісус, не прикрашаючи та не виправдовуючи наші дії, волав до Небесного Отця змилосердитися над нами. Жодного разу не згрішивши, Він добровільно взяв на себе тягар нашого гріха та віддав себе в жертву за нас.
Пам’ятай, Мойсей урятував ізраїльський народ, коли той розірвав свої стосунки з Богом, а Ісус став Спасителем усього людства. Ціною свого життя Він звершив покаяння за всіх і дарував усю повноту спасіння кожному — тож і тобі!
«Дякую, Ісусе, за все, що Ти зробив, щоби врятувати мене!»
Cлава Отцю, і Сину, і Святому Духу і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
фінансово.
Щиро дякуємо!
