«Ти захищатимеш Церкву». Як дотримуватися лицарського кодексу в сучасному світі?

Як виглядає сучасний лицар? Щоб відповісти на це гостре питання, варто звернутися до стародавнього лицарського кодексу XII століття. 

Кодекс — це правила поведінки для лицарів, які бажали плекати у собі святі чесноти і пробуджувати найшляхетніші почуття. На перший погляд цей кодекс може здатися застарілим та невідповідним сучасності. Але чи це так насправді?  

Отець Стефан Майор, вікарій парафії Сент-Марі де Батіньйоль у Парижі, зосереджується на першій заповіді лицаря: «Ти захищатимеш Церкву». Знайте одне: головний ворог Церкви — гріх, а головний її захисник — Христос. Кожен християнин має лише одну зброю для захисту Церкви: святість.

«Одягніться в повну зброю Божу, щоб ви могли дати відсіч хитрощам диявольським. Нам бо треба боротися не проти тіла й крові, а проти начал, проти властей, проти правителів цього світу темряви, проти духів злоби в піднебесних просторах. Ось чому ви мусите надягнути повну зброю Божу, щоб за лихої години ви могли дати опір і, перемагаючи все, міцно встоятися. Стійте, отже, підперезавши правдою бедра ваші, вдягнувшись у броню справедливости і взувши ноги в готовість, щоб проповідувати Євангелію миру. А над усе візьміть щит віри, яким здолаєте згасити всі розпечені стріли лукавого. Візьміть також шолом спасіння і меч духовний, тобто слово Боже» (Еф 6,11-17). 

Читайте також: «Будеш вести війну без перемир’я та милосердя». Як дотримуватися лицарського кодексу в сучасному світі?

Лицар буде більш здатним захищати Церкву від загроз, якщо він робитиме це у святості власного життя. Коли свята Жанна д’Арк звільнила Францію від англійського ярма, вона зробила це зовсім у інший спосіб, ніж просто військовий підхід — вона наполягала на коронації французького короля, щоб він отримав від Бога допомогу, обіцяну християнським королівствам. Так само і святий Йоан Павло ІІ протистояв вторгненню нацистів до Польщі, створивши театральну трупу для захисту польської культури в очікуванні визволення. Саме тому, що він сам жив святим життям, він так відреагував.

Коротко кажучи, якщо християни перебувають у небезпеці, їхній захист — це обов’язок, але виконувати його слід із перспективи святості, як це розуміє Церква.

Захищати Церкву — це означає також протистояти нехристиянській думці, розвивати раціональні аргументи і мати можливість висловлювати істини віри, беручи до уваги людей, до яких ми звертаємося. Коли підриваються основи нашої віри, коли стіни нашої впевненості хитаються, ми повинні пам’ятати: Христос завчасно попередив нас, що ми зіткнемося з труднощами та протидією. Він зробив це не для того, щоб нас налякати, а щоб пробудити нас. Він говорив до своїх учнів цими словами, щоб вони і ми були готові впоратися з будь-яким протистоянням, не втрачаючи внутрішнього спокою: «Оце я посилаю вас, немов овець серед вовків. Будьте, отже, мудрі, як змії, і прості, як голубки. Стережіться людей, бо вони видадуть вас синедріонам і бичуватимуть вас по своїх синагогах. Вас волочитимуть і до правителів і до царів за мене, щоб свідчити перед ними й поганами. І коли видадуть вас, не журіться, як або що вам говорити, – дано буде вам на той час, що маєте говорити; не ви бо будете говорити, а Дух Отця вашого в вас говоритиме. Брат видасть на смерть брата й батько дитину; діти повстануть на батьків і будуть їх убивати. Вас ненавидітимуть усі за моє ім’я, але хто витриває до кінця, той спасеться» (Мт 10,16-22).

Це правда, що багато католиків значною мірою не володіють мистецтвом апологетики та діалогу зі світом, щоб підкреслювати красу та істину християнської мудрості. Однак, якщо ми пильно придивимося, то знайдемо для себе багато ресурсів.

Апологетика також існує, щоб захищати наші причини вірити. Християнські мислителі завжди вели діалог зі своїми нехристиянськими колегами, не боячись протистояти їхнім ідеям. Сучасний лицар повинен безстрашно відроджувати дух інтелектуального змагання, цей діалог, у якому Церква містично відновлює свою силу: «Коли вас приведуть у синагоги, до урядів та до влади, не клопочіться тим, як або що вам відповісти, або що казати, бо Дух Святий навчить вас тієї години, що треба говорити» (Лк 12,11-12).

Християни, які прагнуть лицарського ідеалу, повинні брати участь у дискусіях. Вони не можуть просто стверджувати свою віру, ігноруючи протилежні думки.

Переклад CREDO за: Артур Герлін, о. Стефан Майор, Aleteia