Марія Ґоретті, спомин якої Церква відзначає 6 липня, була канонізована у 1950 році.
На цій канонізації багато чого відбулося вперше: наприклад, вперше канонізаційні урочистості були перенесені на вулицю, бо базиліка святого Петра не могла вмістити тієї кількості людей, — переважно молоді — що прийшли взяти у них участь.
Марія Ґоретті була італійською сільською дівчинкою, яка померла в 11 років від ножових поранень, завданих їй 20-річним робітником Алессандро Серенеллі за те, що вона чинила опір його сексуальним домаганням. Перед смертю вона публічно пробачила його. На її канонізації — теж уперше в історії — були присутні як мати, так і убивця мучениці. Марія Ґоретті була дуже сучасною святою: присутні на канонізації доньки прийшли з матерями, які могли бути її ровесницями.
Папа Пій XII прославив її як діву-мученицю, «яка, не вагаючись, боролася і страждала, пролила кров свого життя та померла з героїчною мужністю, щоб залишитися чистою і зберегти білі, як лілії, квіти своєї незайманості».
За півтора століття після смерті Марії Ґоретті та майже 75 років після її канонізації багато чого змінилося: щось на краще, щось на гірше. Відзначаючи її спомин, нам варто переосмислити певні речі з її життя.
Читайте також: Забутий скарб: чому цнотливість — це виклик для сучасної культури?
Папа Пій ХІІ зробив акцент на її незайманості. Вона померла не лише захищаючи свою чистоту, а й відштовхнувши свого нападника, оскільки те, що він хотів зробити, було, як вона сама йому сказала, смертним гріхом.
Деякі феміністки хочуть натомість змістити фокус життя Марії з її незайманості на той факт, що вона стала жертвою злочину. Вони кажуть, що 11-річні діти, особливо у ті часи, не були зосереджені на сексі, тому те, що сталося, було питанням сексуального насильства над дитиною, а не цнотливості. Вони стверджують, що зґвалтування — це не сексуальний злочин, а злочин насильства та жорстокості. Вони кажуть, що, наводячи Ґоретті як приклад відмови від свого життя, а не від своєї чистоти, ми надсилаємо хибне повідомлення жертвам, які не чинять опір до смерті.
Алессандро Серенеллі насправді намагався зґвалтувати Марію. Зґвалтування — це жорстокий злочин, але у ньому йдеться про сексуальне насильство, це — сексуальний злочин. Можливо, 11-річні сільські діти в Італії початку ХХ століття були більш невинними, але, хоча культурні звичаї, може були й менш поблажливими, можна припустити, що сільська дівчинка з ферми мала певне уявлення про те, що йдеться про секс, і тому вона чинила опір своєму нападнику.
Але її героїзм полягав не лише в опорі насильству; вона, як відомо з її власних слів, продемонструвала усвідомлення та турботу про духовний стан її нападника. Зрештою, те, що мають робити інші жінки, що стикаються з сексуальним насильством, не повинне бути продиктоване діями Марії, як і не ставить під сумнів героїчність її вибору.
Церква канонізувала багатьох мучеників, у тому числі ХХ століття, in defensum castitatis — як таких, що захищали чистоту. 16-річну польку Кароліну Кузку вбив російський солдат, з яким вона відмовилася вступити у сексуальний зв’язок. Анну Колесарову, 16-річну словацьку дівчину, застрелив на очах її батька радянський солдат, який «звільняв» її село від майна та хотів «звільнити» її саму від невинності. Її останніми словами були: «Ісусе, Маріє, Йосифе!» 12 червня цього року у Польщі беатифікували десятьох сестер-ельжбетанок, також убитих у 1945 році радянськими «визволителями» за те, що вони захищали свою власну чистоту та чистоту своїх підопічних. Серед речей, представлених під час процесії на беатифікаційній Месі, була євхаристійна чаша з їхньої каплиці, яку солдати спочатку використовували для пиття, а потім — як консервну бляшанку для вправляння у стрілянині. На ній залишилися сліди від куль.
Як і Марія Ґоретті, усі ці жінки померли через насильство — сексуальне насильство — і саме цей аспект поводження з ними вважався особливо огидним. За винятком сестер, усі інші дівчата були неповнолітніми. Марія Ґоретті була наймолодшою з них. У нас можуть викликати відразу радянські солдати, які осквернили євхаристійну чашу. Але не меншу відразу у нас повинне викликати й сексуальне насильство.
Марія, Кароліна та Анна цінували свою цнотливість. Як часто її знецінюють не лише ґвалтівники та звабники, а й самі молоді дівчата? Одна з причин того, чому канонізацію Марії Ґоретті перенесли на вулицю, полягала у тому, що на неї прийшло дуже багато дівчат, які голосно заявляли, що вважають її своєю покровителькою. Чи сталося би так сьогодні? І якщо ні, чи не варто запитати — чому?
Марія Ґоретті — покровителька дів… і жертв злочинів, зокрема юних жертв та жертв сексуального насильства. І їй, разом із Анною та Кароліною, є що сказати сучасним дівчатам-католичкам.
Переклад CREDO за: Джон Ґрондельські, National Catholic Register