Дві дочки
Роздуми над Божим Словом на понеділок XIV звичайного тижня, рік ІІ Перед нами два образи, намальовані невичерпними фарбами віри на полотні людського страждання. Який же біль може міститися у словах батька, коли його дванадцятирічна дитина лежить вдома, мов зів’яла квітка: «Моя донька щойно померла…» Але він не залишився біля тіла своєї єдиної дочки (пор. Лк 8, 42). Віра привела його до Ісуса. Він визнав в Ісусі не лікаря, але Владику життя і смерті: «Прийди й поклади на неї свою руку — і вона оживе!» Досі ніхто не сповідував такої великої віри. Не випадково ім’я Яїр означає...

