Час для Бога
Думаю про час. Пригадую св. Августина, і розумію, що так само, як і він, ніколи до кінця не зрозумію, що таке час, бо коли думаю про нього – наче розумію, а коли намагаюся пояснити – вже не знаю. Адже можливості побути поза часом немає. Але якщо живу в часі, то ним володію, маю той час. Десятиліття, роки, місяці, дні, хвилини і секунди, дитинство, юність, зрілість, старість, бо час це зміни – народження, зростання, розвиток, занепад. Маю час на удар серця і час між двома ударами, час на те, щоб кліпнути оком і на те, щоб звернути на щось свій погляд, час народження і певний...