Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
Пам’ятаю подію, яка відбулась зі мною приблизно 3 роки тому. Коли я вийшов із конфесіоналу, то до мене підійшла дівчинка років 12-13. Її мама перебувала на заробітках за кордоном. Ця дівчинка сказала мені: «Отче, я не грошей хочу, а мами. Я вже забула, як вона виглядає.»
Світ помішався — надає перше місце грошам, а не людині. Але ж мамона не розв’язує проблем, а тільки їх створює. Ми здобуваємо матеріальне, але втрачаємо духовне.
Інколи батьки не розуміють, що дитина – це скарб. Раніше люди були різні, але задовольнялись тим, що мали — було розуміння, допомога. І краще мати 200-500 гривень, але бути з дитиною, аніж далеко від неї. Можна жити на 100 гривень, а можна і на 1000 гривень — колись було менше грошей у людей, але родина жила разом. Жінка і дитина — це дар для чоловіка і вони мають радіти один одним. Батьки краще знають, що потрібно дітям. Бо мудрий батько не купить цукерки дитині, але залишить її без хліба. Маленькі діти не розуміються на грошах, їм треба дати щось важливіше. Родина — це дар для держави: якщо родина хворіє, то й держава хвора.
Від чого ми маємо рятувати державу? Від економічної кризи? Потрібно шукати відповіді у Святому Письмі. Але чомусь люди не живуть Святим Письмом. І лише хто живе Святим Письмом, той має рацію, бо Господь має різні способи.
Я думаю, що хтось стоїть за всіма тими процесами, які розвалюють сім’ю, родину та державу. Але якщо Бог на першому місці, то все на своєму. В теперішній час зросло споживацьке ставлення до життя. І саме ті, хто приїжджають з-за кордону, мають втрачену віру, родину, державу. І що їм це дало?
Ми не раз одягаємо штани через голову. Які цінності ми поставили на 1 місце? Світ має настільки величезний вплив, що християнам важко протистояти. Але ж Ісус пообіцяв, що «…ворота пекла не переможуть…» Церкву Христову.
Я розумію, що зараз так важко жити. Але прошу заробітчан, які покинули свої сім’ї заради грошей, повернутись додому, до родини, до нормального життя. Бо якщо ми не послухаємо голосу сумління, то матимемо проблеми. Правда нас визволить, але ми мусимо її прийняти, бо це не солодка цукерочка.
_________________________________________________________
УВАГА!
У блогах подається особиста точка зору автора.
Редакція CREDO залишає за собою право не погоджуватися зі змістом матеріалів, поданих у цьому розділі.
