Четвертий із пап Левів прославився як будівничий і захисник Рима. Саме він оточив Ватикан стінами, реорганізував місто і зміцнив папську владу в Європі.
Читайте також:
Про деяких попередників Папи Лева, хто мав це саме ім’я (Лев І, Лев ХІІІ)
Святий папа, який засудив свого попередника (Лев ІІ)
Понтифікат Лева IV збігся з бурхливими часами вторгнень сарацинів. Саме цей Єпископ Рима розпочав будівництво стін навколо Ватикану, відбудував базиліку св.Петра та став символом опору зовнішнім загрозам.
Походження й історичний контекст
Лев IV народився близько 790 року. Він був корінний римлянин, хоча його сімейне коріння тягнеться з Ломбардії. Перш ніж стати папою, він вступив до бенедиктинського монастиря св.Мартина в Римі, де жив як монах. Потім його призначили кардиналом — за папи Сергія II, який обіймав посаду з 844 по 847 рік.
Кінець його понтифікату збігся з драматичним періодом ісламських нападів на Європу. В серпні 846 року сарацини розграбували Рим, що спонукало Папу Сергія II розглянути план зміцнення укріплень навколо Ватиканського пагорба. Але це задум повністю зміг втілити лише його наступник.
Обрання Лева IV та будівництво стін
Лев IV був одноголосно обраний відкритим голосуванням 10 квітня 847 року. З огляду на критичність ситуації, його висвятили й інтронізували одразу, не чекаючи на схвалення франкського імператора (що було нормальною процедурою на той час).
Усвідомлення нагальної необхідності захисту Рима спонукало його розпочати великий будівельний проєкт: будівництво масивної стіни навколо Ватикану. Роботи тривали до 852 року, розмежовуючи територію, згодом відому як Città Leonina — «Місто Лева». Ця назва протрималася понад тисячу років і використовується донині.
Лев IV не обмежився самим Ватиканом; він також зміцнив інші оборонні споруди в римському регіоні та розпочав відбудову базиліки св.Петра, яка зазнала пошкоджень під час вторгнення у 846 році.
Рафаель. “Пожежа в Борго” з папою Левом, який благословляє місто
Катаклізми й чудо в Борго
Перші роки понтифікату Лева IV були надзвичайно бурхливими. Рим постраждав від одного з найсильніших за всю історію землетрусів, а невдовзі після цього в районі Борго, що поруч із Ватиканом, спалахнула руйнівна пожежа.
Згідно з переказом, зафіксованим у Liber Pontificalis, Лев IV вийшов на зовнішній балкон базиліки св.Петра, виконав урочистий знак хреста ліворуч, у напрямку вогню, після чого полум’я почало вщухати. Завдяки цьому, як закріпилось у вірі та переказах, мешканці Борго й сама базиліка були врятовані.
Ця подія 847 року через кілька століть надихнула Рафаеля на створення фрески «Пожежа Борго». Фреска постала між 1514 і 1517 роками й досі знаходиться у Ватиканських музеях, у знаменитих станцах — кімнатах Рафаеля.
Ця фреска, окрім посилання на історичне диво, поєднує християнські елементи з персонажами язичницької міфології, підкреслюючи роль Папи Римського як миротворця серед воєнних потрясінь.
Антиісламський союз — основа об’єднання Італії
Перед лицем загрози загрозою з боку сарацинів, Лев IV вдався до дипломатичних заходів. Він уклав союз із правителями кількох італійських прибережних князівств — Амальфі, Ґаети, Неаполя й Сорренто. Їхні об’єднані сили здобули перемогу над варварами в битві під Остією у 849 році.
Ця битва також стала сюжетом для фресок Рафаеля. Художник відобразив тріумф християнської коаліції та значення папського лідерства.
“Битва під Остією”. Ескіз Рафаеля, виконання його учнів (переважно Джуліо Романо)
Відносини з імператором та коронація Людовика II
Лев IV підтримував добрі стосунки з імператором Лотаром I, правителем Заходу з 840 по 855 рік. Саме Лотар І довірив коронацію свого сина, Людовика II Молодшого, Папі Римському. Церемонія відбулася, коли Молодший став співрегентом (850-855), а по смерті батька Людовик ІІ уже був повноправним імператором і правив до 875 року.
У цей період дедалі більше європейських монархів прагнули прийняти корону від Папи, щоб підкреслити, що їхня влада походить «із Божої благодаті».
Папа — будівничий, реформатор і пастир
Лев IV, пізніше відомий як «реставратор Рима», вирізнявся не лише своїми будівельними та політичними ініціативами. Його цінували за чесність і щедрість до найбідніших. Він також приділяв увагу дисципліні духовенства й чистоті католицької віри.
Він підтримував організацію синодів по всій Європі, зокрема в Парижі, Ліоні й Англії, зміцнюючи так єдність Церкви в часи невизначеності й загрози.
Лев IV увійшов в історію як папа, що поєднував рішучість у захисті Рима з пастирським запалом. Його будівництва, його рішення та його мужність залишаються нагадуванням про те, що Церква стоїть не лише завдяки вірі, а й завдяки людям, які вдаються до конкретних дій у часи випробувань.
Переклад CREDO за: Сипрієн В’єт, Aleteia
фінансово.
Щиро дякуємо!
