Внебовзяття Пресвятої Діви Марії

15 серпня Римо-Католицька Церква святкує урочистість Внебовзяття Пресвятої Діви Марії.

Догму про те, що Марія була взята до раю з тілом та душею, оголосив папа Пій ХІІ. Він зробив це 1 листопада 1950 року в Апостольській конституції «Munificentissimus Deus».

«Владою Господа нашого Ісуса Христа, святих апостолів Петра й Павла і нашим власним авторитетом проголошуємо, заявляємо та визначаємо як Богом об’явлену правду, що Непорочна Божа Мати, Приснодіва Марія, сповнивши біг свого земного життя, була взята з тілом і душею до небесної слави».

Оголошення догми пролунало у присутності 1600 єпископів та натовпу вірян.

За відсутності біблійних свідчень, історичну основу свята Внебовзяття Пресвятої Діви Марії становлять апокрифи, віра Церкви перших століть та переконання Отців і Вчителів Церкви.

Впевненість у тому, що Ісус не залишив тіла своєї Матері на землі, а прославив його, панувала у Католицькій Церкві від самого початку. Ще у VI столітті цезар Мауріцій (582-602) наказував святкувати урочистість 15 серпня, щоби вшанувати цю таємницю. В Римі урочистість Внебовзяття ПДМ існувала з VII століття. Папа Сергій І (687-701) почав проводити на цю урочистість процесію. Папа Лев IV (+ 855) додав до свята вігілію та октаву.

Свято Внебовзяття Пресвятої Діви Марії називають також Успенням. Східні Отці Церкви були переконані, що Богородиця заснула, а потім воскресла. Досі не існує однієї думки на цю тему. Церква лише стверджує, що Діва Марія була взята з тілом та душею на небеса, проте не говорить, чи Вона перейшла до слави не вмираючи, чи все ж таки померла.

Як передає Традиція, останні дні свого життя Божа Мати провела у Єрусалимі неподалік Вечірника, або в Ефесі.

Найдавнішим з апокрифічних джерел, що порушує цю тему, є документ, відомий на Заході під назвою «Перехід Св. Марії», а на Сході — «Слово Св. Йоанна Богослова на Успіння Святої Богородиці». Історики розходяться в думках щодо його датування. Діапазон охоплює цілих чотири сторіччя: з кінця II по кінець VI століття.

З цього тексту ми дізнаємося, що за три дні Архангел Гавриїл сповістив Діву Марію про Її перехід до вічності. У цей день в Єрусалимі зібралися всі апостоли, що проповідували в різних частинах світу. Запізнився лише апостол Тома. Богородиця висловила бажання бути похованою в Гетсиманії, поблизу своїх батьків і Обручника Йосифа. За душею своєю Матері з’явився Ісус Христос у супроводі ангелів і святих, а апостоли під спів гімнів віднесли Її тіло до гробу і три дні не відходили від Неї. На третій день з’явився апостол Тома і побажав попрощатися з Божою Матір’ю. Коли ж гробниця була розкрита, тіла там не було, залишилися тільки похоронні пелени. Тоді апостоли здогадалися, що не тільки душа, але й тіло Пресвятої Богородиці було взято на небеса.

Існує також передання, що замість тіла Богородиці апостоли знайшли квіти. Тому на згадку про цю подію в урочистість Внебовзяття Пресвятої Діви Марії після Служби Божої святять квіти та зілля.