Роздуми над Божим Словом на ХХХІІІ Звичайну Неділю, рік Б
Читання останніх неділь літургійного року нагадують нам, віруючим, про останні події цього світу. Слова Ісуса Христа про Страшний суд і про Його Друге пришестя не мають на меті когось застрашити, а відкривають правду про цей світ, який має свій кінець. Також нагадує нам істину про суд Божий, який напевно буде і відвернути цю подію неможливо. Як неможливо, щоб кожен з нас не помер і не став перед Богом на особистий суд відразу після смерті, так і неможливо, щоб цей світ уникнув своєї смерті й суду Божого (загальний Суд Божий) під час Другого пришестя Христа.
Сьогоднішнє Євангеліє представляє три події, що мають вказувати на Друге пришестя: по-перше, це катастрофічні явища в природі, які настануть після великого горя: «Сонце померкне, і місяць не дасть свого світла, і зорі падатимуть з неба, і небесні сили захитаються». Важко судити про те, що конкретно відбудеться, але зрозумілим є одне: ці явища матимуть глобальний і незворотний катастрофічний характер.
Наступним етапом буде об’явлення Сина Людського: «І тоді побачать Сина Людського, який гряде на хмарах з великою силою і славою». В Євангелії від Матвія євангеліст зазначає, що це об’явлення Сина Божого ні з чим не можна буде сплутати. Всі зрозуміють, що це сталось: «Тоді, коли хто вам скаже: “Ось тут Христос!” Або: “Там!” — не вірте. Бо постануть лжехристи та лжепророки і будуть чинити великі знамення й чудеса, щоби звести, якщо вдасться, навіть і вибраних. Ось Я попередив вас. Отже, коли вам скажуть: “Ось Він у пустелі!” — не виходьте; “Ось Він у потайних кімнатах!” — не вірте, адже як блискавка виходить зі сходу і з’являється аж на заході, таким буде й прихід Сина Людського» (Мт 24, 23-27). І, нарешті, третім етапом є вислання Ангелів, які мають зібрати всіх вибраних по всій землі. Євангеліст Матей наводить у зв’язку з об’явленням Ангелів ще один символ Другого пришестя, який також виступає в Одкровенні Йоана Богослова. Це ангельські сурми, що звіщають суд і наближення Божих кар: «І з гучною сурмою Він пошле своїх ангелів, і зберуть Його вибраних з чотирьох вітрів, з одного кінця неба до другого» (Мт 24,31). Ісус завершує цю мову про своє Друге пришестя словами, які заперечують будь-яку можливість спекуляцій про час, коли мають настати ці події: «Про той же день або годину не знає ніхто: ні ангели на небі, ні Син, а тільки Отець» (Мк 13,32). Віруючій людині достатньо знати, що Друге пришестя і Суд Божий напевно відбудуться; що помилитися в тому, що цей Судний день настав, буде неможливо. Знаки цього будуть такі ясні й чіткі, що кожна людина зрозуміє: це вже настав Божий Суд над цим світом — світом, що був створений Богом добре, але зіпсутий злом і гріхом людини й диявола. Слова цього уривку наповнюють, хоч як це дивно, великою надією: Бог подбає про тих, хто Йому служив у чистоті свого сумління. Бог знає тих людей, які Йому вірні і Йому служать; світ їх не знає, але Бог їх знає, і знають їх Ангели. Як каже євангеліст: «Їхні ангели на небі повсякчас бачать обличчя Мого Небесного Отця» (Мт 18,10).
Ці слова про Суд Божий дають багато надії: світ живе так, якби Бога не було, Бог для цього світу непотрібний, зайвий. Таку думку цей світ нав’язує всім людям, так що і віруючі часто задумуються: можливо, пророки цього світу мають рацію, можливо, треба жити для свого задоволення й забути про свою відповідальність за вічне життя?… Але віра наша перестала б бути вірою, якби ми все знали наперед. Господь очікує від своїх вірних терпеливості й витривалості в доброму, очікує віри, яка є впевненістю в тому, чого ми не можемо перевірити і побачити явно (пор. Євр 11,1). Віра посеред труднощів цього життя, яка проявляється у триванні в доброму, є доказом любові до Бога. Любов — це те, що ми приносимо Богові в жертву. Саме ці люди, які довели свою любов до Бога у вірності посеред спокус цього світу, і є тими вибраними, яких зберуть Ангели в день Суду. День Суду нам невідомий, але це не так важливо, як знати те, що «той, хто витримає до кінця, буде спасенний» (Мк 13,13).
фінансово.
Щиро дякуємо!
