Перше читання: Суд 6, 11-24а
Прийшов ангел Господній та й сів в Офрі під дубом, що належав Йоашеві Авієзерієві, саме тоді як син його Гедеон товк пшеницю у ступі, щоб сховати її від мідіян. Ангел Господній з’явивсь йому та й каже до нього: «Господь з тобою, хоробрий чоловіче!» А Гедеон до нього: «Любий мій пане, коли ж Господь з нами, так чого ж усе це скоїлося з нами? І де всі Його чудеса, що про них нам наші батьки оповідали, казавши: «Хіба не вивів Господь нас із Єгипту?» Та ось тепер Господь і відіпхнув нас і віддав нас у руки мідіянам”. Господь же звернувся до нього й сказав: «Іди в оцій твоїй силі. Ти врятуєш Ізраїля від руки мідіян. Знай, Я тебе посилаю!» Та Гедеон відрік Йому: «Мій Владико любий! Чим же я вирятую Ізраїля? Родина моя найостанніша в Манасії, та й я найменший у домі мого батька». Господь же сказав до нього: «Я буду з тобою, і ти поб’єш мідіян, як одного чоловіка». Тоді Гедеон сказав: «Якщо я знайшов ласку в очах у Тебе, то прошу Тебе, дай мені знак, що це Ти зо мною розмовляєш. Не відходь, прошу, звідси, поки не повернусь до Тебе й не принесу дар від мене, поклавши перед Тобою». А той: «Буду ждати, – каже, – покіль повернешся». Пішов Гедеон і приготував козенятко та неквашених коржів з однієї ефи муки. М’ясо поклав у кошик, а юшку влив у горщик; виніс та все й поставив перед ним під дубом. Ангел же Божий сказав йому: «Візьми м’ясо та неквашені коржі й поклади на цю скелю, а юшку вилий». І зробив так. Тоді ангел Господній кінцем палиці, що тримав у руці, приторкнувсь до м’яса й коржів, і піднявся вогонь із скелі й пожер м’ясо й коржі. Ангел же Господній зник з очей у нього. І побачив тоді Гедеон, що то був ангел Господній, і скрикнув: «Горе мені, Господи Боже, бо я бачив ангела Господнього віч-на-віч». Господь же мовив до нього: «Мир тобі, не бійся, ти не вмреш!» Спорудив Гедеон там жертовник Господеві й назвав його: «Господь – мир».
Псалом: Пс 84(85), 9. 11-12. 13-14 (П.: пор. 9)
Бог мир звіщає своєму народу
Послухаю, Господь *
Бог говорить:
про мир говорить до народу свого *
і до своїх побожних.
Милосердя й вірність зустрінулися разом, *
справедливість і мир поцілувалися між собою.
Правда з землі зійде, *
і справедливість дивитиметься з неба.
Та й сам Господь дасть щастя, *
і земля наша дасть урожай свій.
Перед Ним ітиме справедливість *
і спасіння, – там, де Він буде ступати.
Євангеліє: Мт 19, 23-30
У той час Ісус сказав своїм учням: Воістину кажу вам, що важко багатому ввійти в Царство Небесне. І ще додам: легше верблюдові пройти через вушко голки, ніж багатому ввійти в Царство Боже. Почувши це, учні дуже здивувалися і сказали: То хто ж тоді може спастися? Поглянувши на них, Ісус промовив: Для людей це неможливо, а для Бога все можливе. Тоді Петро, звернувшись до Нього, сказав: Ось ми залишили все й пішли за Тобою, то що нам буде? А Ісус відказав: Воістину кажу вам, що ви, які пішли за Мною, в новому бутті, коли сяде Син Людський на престолі Своєї слави, сядете й ви на дванадцятьох престолах, щоб судити дванадцять племен Ізраїля. І кожний, хто задля Мого Імені залишить дім або братів, або сестер, або батька, або матір, або дружину, або дітей, або поля, той отримає в сто разів більше і матиме у спадок вічне життя. Багато перших будуть останніми, а останні – першими.
Коментар: о. Олег Сартаков
Щасливі священики! Ісус мовив: «Істинно кажу вам: «Ви, що пішли за мною: як новий світ настане, коли Син Чоловічий сяде на престолі своєї слави, сидітимете й ви на дванадцятьох престолах, щоб судити дванадцять поколінь Ізраїля. І кожний, хто задля імени мого покине дім, братів, сестер, батька, матір, жінку, дітей, поля, в сто раз більше одержить і життя вічне матиме в спадщину. Святий Жан Марія Віанней навчав: «Після Бога священик – все! Ким є священик? Людина, яка займає місце Бога, людина, наділена всіма повноваженнями Бога. Адже говорить Господь священикам: «Так як Мій Отець послав Мене, Я посилаю вас. Дана мені всяка влада на небі і на землі.» Тож коли священик відпускає гріхи, він не говорить: «Бог відпускає тобі гріхи твої», але «Я відпускаю тобі гріхи твої». Святий Бернард з Клерво говорив, що все до нас приходить через Марію. Жан Марія Віанней доповнив ці слова: «Все до нас приходить через священика – все щастя, вся благодать, всі небесні дари. Якщо у нас не було б таїнства священства, то ми не мали б і Господа. Хто помістив Його в дарохранительницю? Священик. Хто прийняв душу, коли вона лише увійшла до цього світу? Священик. Хто живить цю душу, аби дати їй сил пройти свою життєву дорогу? Священик. Хто підготує душу до зустрічі з Богом, обмивши її востаннє Кров’ю Христа? Священик. І якщо ця душа погрішила, хто відродить її, хто поверне їй мир і спокій? І знову священик. Щасливі священики, але і відповідальність їх велика!»
фінансово.
Щиро дякуємо!
