Під час опитування, яке провів Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) від 21 до 31 травня 2009 року, з’ясувалося, що більшість опитаних — 53% — вважає, що у людей має бути право публічно критикувати релігію, бо в них має бути свобода слова. Тих, хто вважає що уряд має право штрафувати або ув‘язнювати осіб, які критикують релігію, виявилося лише 17%.
Проте, серед інших опитаних країн світу Україна займає одне з останніх місць (17 з 24 країн) за кількістю прихильників свободи слова, що згодні з правом на критику релігії. І саме в Україні найбільша серед усіх країн кількість тих, хто не зміг визначитися з відповіддю (30%).
Загалом же, як інформує КМІС, у результаті дослідження, проведеного WorldPublicOpinion.org, з’ясувалося, що в середньому по всіх опитаних країнах, 57% респондентів погоджуються, що «має бути дозволено критикувати релігію, бо в людей має бути свобода слова». Проте в середньому 34% опитаних згодні з тим, що в урядів «має бути право штрафувати або ув’язнювати тих, хто публічно критикує релігію, бо така критика може ганьбити релігію».
Заголом же, питання про те, чи мусить свобода слова поширюватись на обговорення релігії, вже кілька місяців здіймає неабиякі суперечки. Організація Ісламська Конференція (ОІК), яка об’єднує 56 мусульманських країн, активно підтримує запропоновану резолюцію ООН із закликом до всіх народів світу «ефективно боротися з дифамацією всіх релігій і розпаленням релігійної ненависті в цілому та до ісламу й мусульман зокрема».
Із семи націй, де більшість респондентів погодилися, що критику релігій слід заборонити, п’ять мають переважно мусульманське населення – це Єгипет (71%), Пакистан (62%), Ірак (57%), Індонезія (49%) і територія Палестини (51%). А дві інші – Індія (59%) та Нігерія (54%) – тобто країни, як сказано у звіті КМІС, що «впродовж своєї історії страждали від сектантського насильства».
Опитування було проведено WorldPublicOpinion.org серед 18 487 респондентів у 22 країнах. Серед них більшість найкрупніших націй – Індія, США, Індонезія, Нігерія та Росія, а також Мексика, Чилі, Німеччина, Великобританія, Франція, Польща, Україна, Кенія, Азербайджан, Єгипет, Туреччина, Ірак, Пакистан, Південна Корея й територія Палестини. Було опитано також мешканців Тайваню та Гонконгу. У результатах дослідження можлива похибка 3-4% в той чи інший бік. Опитування проводилося між 25 квітня та 9 липня 2009 року.
Право критикувати релігію одержало найширшу підтримку в США, де 89% виступили на його захист (порівняно з 9% прибічників обмежень з боку уряду). Наступна в списку — Чилі з 82-відсотковою підтримкою права на критику, за нею — Мексика (81%), Британія (81%), Німеччина (76%), Польща (68%), Азербайджан (67%), Франція (66%), Росія (61%), Південна Корея (59%), Туреччина (54%), Кенія (54%) та Україна (53%). Окрім того, 68% тайванців і 81% мешканців Гонконгу погодилися, що змога критикувати релігію має бути законним правом.
Хоча найзавзятіші прихильники обмеження критики релігії – мешканці мусульманських країн, під час окремого опитування WorldPublicOpinion.org у 2008 році переважна більшість респондентів сказали, що людям важливо (принаймні, якоюсь мірою) мати право висловлювати будь-яку власну думку, включаючи критику уряду або релігійних лідерів. Так висловилися 94% опитаних в Індонезії, 94% респондентів на території Палестини та 80% у Єгипті (Ірак і Пакистан не брали участь у дослідженні). Фактично, безперечна більшість у кожній з 22 країн, задіяних в опитуванні, зайняли таку саму позицію (від 69% в Індії до 98% у США).
У цьогорічному опитуванні WorldPublicOpinion.org було й дві не мусульманські країни, де більшість опитаних сказали, що в уряду має бути можливість штрафувати або ув’язнювати людей за критику релігії – це Індія й Нігерія. «Обидві набули незалежності в ХХ столітті, зберігаючи кордони, встановлені попередньою колоніальною владою таким чином, що було охоплено різні релігійні спільноти – в тому числі й мусульманські меншини. Тож в обох країнах періодично трапляються спалахи сектантського насилля – і часто за участі мусульман. Тому підтримка урядових обмежень цими народами може йти зовсім не з популярного нині прагнення захистити іслам (мусульмани складають близько половини населення Нігерії та лише 13% народу Індії), а з палкого бажання – яке багато з них поділяють – зберегти порядок, обмеживши критику релігій. У випадку з Нігерією такий висновок можна зробити з того факту, що мусульмани та християни майже однаково відповіли на поставлене в дослідженні питання: 54% християн і 53% мусульман висловилися за урядові обмеження, в той час, як 45% мусульман і 43% християн сказали, що критику релігії слід дозволити», — сказано у звіті КМІС.
За матеріалами: Київський міжнародний інститут соціології, РІСУ