Його Преосвященство єпископ Кам’янець-Подільської дієцезії Леон Дубравський 25 грудня відвідав дитячий будинок, що знаходиться в м. Хмельницький при парафії Христа Царя (Виставка).
Владика приїздить до дітей з подарунками вже 7–й рік поспіль. Єпископ Леон переодягнувся у святого Миколая з торбою на плечах, а йому допомагали 3 царі — семінаристи Сергій Ленчук, Микола Лучинський, Олексій Станднік, які навчаються у Вищій Духовній семінарії Святого Духа в м.Городок.
Діти в подарунок гостям показали сценку про народження Ісуса. А після цього владика Леон роздав дітям різдвяні подарунки та влаштував справжні ігри із пробіжками. Діти мали змогу пограти із ним в хованки та побігати по будинку, доганяючи один одного. Тетянка, одна із наймолодших дітей, під час вечері сиділа у владики Леона на колінах і розповідала різні історії, а потім з посмішкою сказала: «Ти — хороший дядя».
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
Це дитячий будинок сімейного типу (ДБСТ), в якому проживають 8–ро дітей — найстаршій дитині 12 років, а наймолодшій — 6 років. Ці діти мають статус дітей–сиріт, які преербувають на повному державному забезпеченні. Дітьми займаються сестри ордену Дочок Непорочного Серця ПДМ (серцянки). С. Хелена Венгловська — настоятелька дому та мати-вихователька дітей поділилась своїми враженнями із CREDO: «В нашому будинку діти мають свої обов’язки, щоб вони відчували свою відповідальність. Також у дітей є графік чергувань, який ми створили зовсім нещодавно. Найбільший акцент ми робимо на навчанні діток, завдяки цьому вони мають хорошу успішність, а також є відмінники та діти, які мають різні відзнаки у навчанні. Паралельно наші діти беруть активну участь у житті парафії — ходять на катехези, зустрічі міністрантів. А в 3–ю неділю Адвенту була охрещена наша дівчинка Настя.
Передусім я сприймаю їх, як рідних. Однією рукою обіймаю, а іншою — закликаю до порядку. Вони знають, що я їх люблю. Я займаюся дітками не одна, мені допомагають сестри. Адже це досить роботи — зробити уроки, скласти портфелі, порозмовляти, налагодити дисципліну та багато іншого. Так як діти потребують також батьківської любові та тепла, то ми намагаємось запрошувати до дітей семінаристів, священиків, парафіян. Наш настоятель о. Петро Міщук часто приходить до дітей і проводить із ними час.»
Владика Леон розповів CREDO: «Все почалося з того, що я одного разу заїхав колядувати в Ярмолинці до сестер. Я сказав їм, що згоден кожного року 25–го грудня приїжджати на Різдво до дітей. Адже згідно традиції, цього дня всі мають бути вдома із близькими людьми, але заради дітей я роблю виняток.
Я завжди підтримую сестер в різних проектах, що фінансують будинок. Тут, поруч з дітьми, я молодію. Це приносить в серце якусь неповторність та особливість. Я пам’ятаю цих діток ще маленькими і з кожним роком на моїх очах вони дорослішають.
Якщо Бог прийняв постать Дитини, то ми маємо Його наслідувати. Бо зараз чиновники так багато говорять про дітей–сиріт, а коли приходиш по допомогу, то виявляється, що це була просто реклама. Діти не потребують надзвичайних подарунків, вони потребують серця. Адже, ключі до Царства Божого у серці людини. І саме тому ми інвестуємо в дитину.»
.
.
фінансово.
Щиро дякуємо!
