Триває візит «ad limina» бельгійських католицьких єпископів. Новий примас Бельгії архиєпископ Андре-Жозеф Леонард представив Папі своє бачення ситуації католицизму в країні та концепцію пастирської роботи на найближчий час.
Коріння християнства в Бельгії сягають V сторіччя. Ще зовсім нещодавно ця країна вважалася «стовпом католицизму в Європі». Світове визнання здобув Лувенський Католицький Університет. Однак за останні десятиліття Католицька Церква у Бельгії значно здала свої позиції: кількість практикуючих католиків тут стрімко скорочується. Втім, подібна ситуація є типовою для всієї Європи. У Бельгії вона навіть дещо краща, ніж у більшості європейських країн, оскільки до числа «практикуючих католиків» все ж таки можна віднести 73% бельгійців. Це – 7,7 млн. людей у 8-ми дієцезіях.
Глава бельгійський католиків архиєпископ Андре-Жозеф Леонард дав інтерв’ю Ватиканському радіо, в якому наголосив, що Церкві необхідно зробити висновки з подій останніх десятиліть. «У нас відбувається радикальна секуляризація, – сказав він, – яка охоплює всі райони країни. Можливо, дещо меншою мірою це стосується Фландрії, де рівень релігійних практик вищий, але й там він значно знизився. Загалом, серйозна криза дає про себе знати на всій нашій території. Перше, що нам належить зробити, – зізнатися самим собі в цьому. Раніше Бельгія була стовпом католицизму. Церква говорила багато, часом, може навіть, занадто багато, використовуючи свою владну позицію. Нам потрібно усвідомити, що все це вже в минулому. Нині ми – один з голосів, ми – все ще значущий голос, але не єдиний, а один з багатьох. І в цьому треба щиро собі зізнатися. Не можна робити вигляд, що за останні 30-40 років нічого не відбулося. Ось чому я вважаю, що в Церкві повинна практикуватися пастирська робота як би на «двох швидкостях». Я говорю про це виключно в позитивному сенсі.
Отже, з одного боку, нам потрібно продовжувати надавати «релігійні послуги», які задовільняють прохання про Хрещення, перше Причастя, вінчання, обряди християнських похоронів … Люди про це просять. Рідше, ніж раніше, але все ще досить часто. Не можна ставитися до цього зі зневагою, потрібно відгукуватися на подібні прохання, і, по можливості, намагатись поглибити їх мотивацію.
Але, з іншого боку, нам необхідно сконцентрувати свою увагу на тих течіях в парафіях, в яких відчувається життя, на рухах і малих спільнотах, які прагнуть євангелізації, на тих, хто бажає йти вперед, поглиблювати свою віру.
Коротше кажучи, нам потрібно працювати одночасно на двох рівнях».
За матеріалами: sibcatholic.ru