Греко-католицький календар
Прп. Теодосія, спільнотного життя начальника
Всесвітній Тиждень молитов за християнську єдність (18-25 січня 2014)
Ап. – Як. 52 зач.; 2, 1-13.
1. Брати мої, не зважаючи на особи, майте віру в Господа нашого, Ісуса Христа прославленого. 2. Бо коли до вашого зібрання ввійде чоловік із золотим перснем, у пишних шатах, увійде і вбогий у брудній одежині, 3. а ви глянете на того, що носить пишні шати, і скажете йому: «Ти сідай тут вигідно», а вбогому скажете: «Ти стань отам або сідай на моїм підніжку», 4. – то хіба ви тим не утворюєте різниці між собою і не стаєте суддями з нікчемними думками? 5. Слухайте, брати мої любі: Хіба не вбогих цього світу Бог вибрав як багатих вірою і як наслідників Царства, що його він обіцяв тим, які його люблять? 6. Ви ж зневажаєте вбогого! Хіба то не багаті вас гнітять і не вони тягнуть вас на судилища? 7. Хіба то не вони ганьблять те гарне ім'я, яким називано вас? 8. Коли, отже, виконуєте закон царський за писанням: «Люби ближнього свого, як себе самого», – ви добре робите. 9. А коли зважаєте на особи, то чините гріх, закон засуджує вас як переступників. 10. Бо хто ввесь закон дотримає, а прогрішиться лише в одному, – стає у всьому винуватий. 11. Бо хто сказав: «Не чини перелюбу», сказав також: «Не вбивай». Коли ж не чиниш перелюбу, але вбиваєш, ти стаєш порушником закону. 12. Говоріть так і робіть так, як люди, що мають бути суджені законом свободи. 13. Бо суд немилосердний для того, хто не чинить милосердя. Милосердя ж понад суд.
Літ.: Св.: Ап. – Євр. 335 зач.;13, 17-21.
17. Слухайтесь ваших наставників і коріться, бо вони пильнують ваші душі, за які мають звіт дати; щоб вони це робили з радістю, а не зідхаючи, – бо це для вас некорисно. 18. Молітеся за нас, бо нам здається, що маємо добре сумління, бажаючи у всьому поводитись добре; 19. тим більше ж прошу вас це робити, щоб якнайскоріше мене вам повернено. 20. Нехай Бог миру, що підняв з мертвих того, хто кров'ю вічного завіту став великим Пастирем овець, – Господа нашого Ісуса, – 21. зробить вас здібними виконувати його волю добрими ділами, здійснюючи у вас те, що йому любе через Ісуса Христа, якому слава по віки вічні. Амінь.
Єв. – Лк. 24 зач.; 6, 17-23.
17. Зійшовши з ними, він став на рівнім місці, й була там велика сила його учнів і людей вельми багато з Юдеї та з Єрусалиму, і з побережжя Тиру та Сидону. 18. Вони прийшли послухати його й оздоровитись від своїх недуг; і всі ті, що їх мучили нечисті духи, теж оздоровлялись. 19. Увесь народ намагався його торкнутися, бо сила виходила з нього й усіх оздоровляла. 20. Тоді він, звівши на своїх учнів очі, почав казати: “Блаженні вбогі, – бо ваше Царство Боже. 21. Блаженні, голодні нині, бо ви насититеся. Блаженні, що плачете нині, бо будете сміятись. 22. Блаженні будете, коли вас ненавидітимуть люди, коли вас вилучать, коли ганьбитимуть вас та коли викинуть, як безчесне, ваше ім'я Сина Чоловічого ради. 23. Радійте того дня і веселіться, бо ваша нагорода велика в небі. Так само бо поводилися з пророками батьки їхні.
Єв. – Мр. 46 зач.; 10, 23-32.
23. Тож Ісус, обвівши зором навколо, каже до своїх учнів: "Як тяжко тим, що мають багатства, увійти в Царство Боже!" 24. Учні здумілися цими словами. Ісус же знову заговорив до них і каже: "Діти, як тяжко тим, що звірилися на багатства, увійти в Царство Боже! 25. Легше верблюдові пройти крізь вушко голки, аніж багатому ввійти в Царство Боже." 26. Здивувалися ті ще більше й один до одного казали: "Хто ж тоді може спастися?" 27. Ісус же, поглянувши на них, мовить: "У людей це неможливо, – але не в Бога; у Бога бо все можливо." 28. І заговорив до нього Петро: "Ось ми покинули все й пішли слідом за тобою." 29. Ісус озвавсь і каже: "Істинно кажу вам: Нема такого, хто кинувши свій дім або братів, або сестер, або матір чи батька, або дітей, або поля, – ради мене та ради Євангелії, – 30. не дістав би сторицею тепер, у цьому часі, посеред гоніння, – домів, братів, сестер, матерів, дітей і піль, – і в майбутньому віці життя вічне. 31. І багато з перших стануть останніми, а останні -першими." 32. Вони були в дорозі, простуючи в Єрусалим. Ісус ішов перед ними. І дивувались вони й, ідучи за ним, страхалися. І взявши знову дванадцятьох, почав їм говорити, що має статися з ним.
фінансово.
Щиро дякуємо!
