Не бійтеся того, що вбиває тіло

Роздуми до Слова Божого на Четвер після Попільної середи

Хто захоче спасти свою душу [1], той її погубить; а хто погубить свою душу задля мене, той її врятує (Лк 9, 24).

У цих словах Ісуса здається є протиріччя: якщо людина хоче зберегти свою душу, то вона тим самим її губить.

Слово «душа» в Біблії, особливо в Старому Заповіті, вживається в значенні життя, і тому часто його і перекладають в більшу сучасних перекладах словом «життя». Людина Біблії поєднувала в своїй свідомості ці два поняття душі і життя невипадково, адже тіло, поки носить в собі душу, є живе, а смерть є відділенням душі від тіла. Отже, Ісус Христос говорить: хто намагатиметься за будь яку ціну врятувати своє земне життя, той втратить вічне життя.

Людина може піддатися ілюзії, що начебто все залежить від того, як вона собі влаштує земне існування. Тому починає забігати про влаштування земного життя так, начебто воно тривало вічно, прив’язується до земних речей і стає невразливою на духовні вартості. Присутній в нас також певний страх перед недолею, переслідуваннями, стражданнями і втратами. Цей страх може так заволодіти людиною, що вона не схоче і не зможе наслідувати Христа.

Господь говорить нам, що страждання, наш хрест, здається, вбиває нас, але насправді, якщо ми несемо його за Ісусом Христом, ми дійдемо до спасіння. Тому ми не повинні боятися того, що нас вбиває на землі (хрест, страждання, спокуси, переслідування), якщо ми йдемо за Христом ми спасаємо свої душі для вічного життя, для вічного щастя в Небі.

_________________________________________________________
[1] У грецькому тесті вживається слово «psyhe» (душа), також і в латинській Вульгаті вжите слово «anima», тобто душа, а не життя.