Греко-католицький календар:
Влкмч. Теодора Тирона
Ап. – Євр. 303 зач.; 1, 1-12.
1. Багаторазово й багатьма способами Бог говорив колись до батьків наших через пророків. 2. За останніх же оцих днів він говорив до нас через Сина, якого зробив спадкоємцем усього і яким створив віки. 3. Він – відблиск його слави, образ його істоти, – підтримуючи все своїм могутнім словом, здійснив очищення гріхів і возсів праворуч величі на вишині, 4. ставши від ангелів стільки вищим, оскільки успадкував визначніше від них ім’я. 5. Кому бо з ангелів він коли мовив: «Син мій єси, я сьогодні породив тебе?» І ще: «Я буду йому за Отця, а він буде мені за Сина?» 6. Коли ж знов уводив Первородного у світ, то каже: «Нехай поклоняться йому всі ангели Божі.» 7. А щодо ангелів мовить: «Той, хто вітри своїми вісниками вчиняє, а полум’я вогненне – слугами своїми.» 8. А до Сина: «Престол твій, Боже, віковічний, і берло правоти – берло твого царства. 9. Ти полюбив справедливість і зненавидів беззаконність, тому помазав тебе, Боже, Бог твій єлеєм радости понад твоїх співучасників.» 10. І: «Ти, Господи, напочатку заснував землю і небеса – діло рук твоїх. 11. Вони загинуть, ти ж перебуваєш; усі, мов одежа, постаріються. 12. Ти їх, неначе одежину, згорнеш і, немов одежа, вони зміняться. Ти ж – той самий, і літа твої не скінчаться.»
Єв. – Мр. 10 зач.; 2, 23-3, 5.
23. Однієї суботи проходив Ісус ланами, а його учні на ходу зривали колосся. 24. А фарисеї ж: йому й кажуть: “Дивись! Чого ті роблять у суботу таке, що не дозволено?” 25. А він їм: “Невже ви не читали, що Давид зробив, бувши в потребі, – зголоднів бо він сам і ті, що з ним були? 26. Як він за первосвященика Авіятара увійшов у храм Божий і з’їв жертовні хліби, яких не дозволено їсти нікому, крім священиків, а й дав також тим, що з ним були?” 27. І каже до них: “Суботу установлено для людини, а не людину для суботи, 28. тож Син Чоловічий – Владика й над суботою.” 1. І ввійшов знову в синагогу, а був там чоловік, який мав суху руку. 2. Отож стежили за ним, чи він оздоровить його в суботу, – щоб його обвинуватити. 3. І мовить Ісус до чоловіка, який мав суху руку: “Стань посередині!” 4. А потім до них і каже: “Годиться в суботу чинити добро чи зло, спасти життя чи погубити?” Вони ж мовчали. 5. Тоді, поглянувши на них гнівно, зажурений, що їхні серця закам’яніли, каже до чоловіка: “Простягни лишень руку!” І той простягнув, і рука його одужала.