Роздуми до Слова Божого на четвер V тижня Великого посту
«І припав Аврам на лице своє до землі, а Бог сказав до нього: «Ось мій союз із тобою: Ти бо станеш батьком многоти народів» (Буття 17, 3).
Сприймаючи ці слова обмеженим людським розумом, не враховуючи Божі плани, фарисеї вважали себе дітьми Авраама, бо «по крові», це дійсно так і було. Вони бо мислять земними категоріями: «Авраам помер, і пророки, а ти твердиш: Хто берегтиме моє слово, той смерти не зазнає повіки» (Йн 8,52). Богові йдеться про батьківство Авраама іншого роду: він мав бути не тільки тілесним батьком великого народу, але передусім батьком віруючих людей. Подібно й Ісусові йдеться не про земне життя, яке мусить закінчитися смертю, а про вічне життя, яке людина може отримати лише завдяки вірі в Ісуса Христа.
Запитаймо самих себе, чи ми часом не міряємо всього в нашому житті лише земними мірками? Чи ми, будуючи власне щастя на землі, враховуємо перспективу вічності? Подивімося: фарисеї були освіченими в релігійних справах людьми, проте не розуміли речей, що стосуються віри.
фінансово.
Щиро дякуємо!
