Римо-кат.: Вівторок Великодньої октави
Греко-кат.: Світлий вівторок
свщмч. Артемона і тих, що з ним
Римо-католицький календар
Вівторок Великодньої октави
Перше читання
Ді 2, 36-41
Читання з Діянь Апостолів
В день П’ятидесятниці Петро промовив до Юдеїв, кажучи:
«Нехай, отже, ввесь дім Ізраїля напевно знає, що Бог зробив Господом і Христом оцього Ісуса, якого ви розіп’яли».
Почувши це, вони розжалобилися серцем і сказали до Петра й до інших апостолів: «Що нам робити, мужі брати?» Петро ж до них: «Покайтесь, – каже, – і нехай кожний з вас охреститься в ім’я Ісуса Христа на відпущення гріхів ваших, і ви приймете дар Святого Духа. Для вас бо ця обітниця і для дітей ваших та й для всіх тих, що далеко, скільки б їх покликав Господь, наш Бог».
І ще іншими багатьма словами він свідчив їм та умовляв їх: «Рятуйтеся від цього лукавого поріддя».
Ті ж, що прийняли його слово, охрестились, і того дня до них пристало яких три тисячі душ.
Слово Боже
Псалом респонсорійний
Пс 33(32), 4-5. 18-19. 20 і 22 (П.: пор. 5б)
Повна земля вся благодаті Бога
або: Алілуя.
Господнє слово праве, *
і всяке діло Його – вірне.
Він любить і справедливість і право, *
ласки Господньої земля повна.
Ось очі Господа на тих, що Його бояться, *
що уповають на Його ласку,
щоб рятувати їхнє життя від смерти *
і живити їх у голоднечі.
Душа наша Господа чекає; *
Він – наша допомога, щит наш.
Нехай Твоя ласка, Господи, буде над нами, *
бо ми надіємось на Тебе.
Спів перед Євангелієм
Пс 118(117), 24
Алілуя, алілуя, алілуя
Цей день учинив Господь,
радіймо і веселімся в ньому.
Алілуя, алілуя, алілуя
Євангеліє
Йн 20, 11-18
+ Слова Євангелія від святого Йоана
Марія ж стояла надворі перед гробницею і плакала. А плачучи, нахилилась вона до гробу, і бачить двох ангелів: у білім вони, сидять один у головах, другий у ногах, де лежало було тіло Ісусове.
І кажуть вони їй: «Жінко, чого плачеш?»
«Узяли мого Господа, – відвічає їм вона, – і не відаю, де покладено Його». Сказавши це, обернулась і бачить: Ісус там стоїть! Та не знала вона, що то Ісус.
І каже їй Ісус: «Жінко, чого ж ти плачеш, кого шукаєш?»
Гадавши ж вона, що це садівник, говорить Йому: «Пане, коли ти забрав Його, то повідай мені, куди ти Його поклав, – а я заберу Його».
Мовить до неї Ісус: «Маріє!» А та обернулась та до Нього по-єврейському: «Раввуні!» – що у перекладі означає: Учителю!
А Ісус їй каже: «Не стримуй Мене, не зійшов бо Я ще до Отця мого, але йди до моїх братів і повідай їм: „Іду Я до Отця мого й Отця вашого, до Бога мого й Бога вашого”».
І пішла Марія, щоб звістити учням: «Бачила я Господа.» – та й що Він це їй повідав.
Cлово Господнє
Греко-католицький календар:
Світлий вівторок
свщмч. Артемона і тих, що з ним
Ап. – Ді. 4 зач.; 2, 14-21
14. Тоді Петро виступив з одинадцятьма, підняв свій голос і так до них промовив: «Мужі юдейські та всі ви, мешканці Єрусалиму! Нехай це буде вам відомим, і вислухайте моє слово: 15. Люди ці не п’яні, як ви гадаєте, бо тільки третя година дня. 16. Але це те, що був сказав Пророк Йоіл: 17. – І буде останніми днями, – каже Бог, – я виллю мого Духа на всяке тіло. Ваші сини й ваші дочки будуть пророкувати, і ваші юнаки будуть бачити видіння, і старшим вашим будуть сни снитись. 18. І на слуг моїх і на слугинь моїх я сими днями виллю мого Духа, і вони будуть пророкувати. 19. І я дам чуда вгорі на небі, і знаки внизу на землі: кров, вогонь і кіптяву диму. 20. Сонце обернеться у темряву, місяць у кров, перш, ніж настане день Господній, великий і славний. 21. А кожний, хто призве ім’я Господнє, той спасеться.
Єв. – Лк. 113 зач.; 24, 12-35
12. Однак, Петро встав, побіг до гробниці й, нахилившись, побачив лиш пов’язки. І повернувсь до себе (додому), дивуючися тому, що сталося. 13. Аж ось того самого дня двоє з них ішли в село, на ім’я Емаус, стадій сто шістдесят від Єрусалиму, 14. і розмовляли між собою про те, що сталось. 15. А як вони розмовляли та сперечалися між собою, сам Iсус наблизившись, ішов разом з ними, 16. але очі їм заступило, щоб його не пізнали. 17. Він їх спитався: “Що це за розмова, що ви, ідучи, ведете між собою?” Ті зупинились, повні смутку. 18. Озвавсь тоді один з них на ім’я Клеопа, і йому каже: “Ти бо один, що мешкаєш у Єрусалимі, а не знаєш, що цими днями в ньому сталося?” 19. І він спитав їх: “Що таке?” Вони ж йому сказали: “Те, що сталося з Ісусом Назарянином, мужем, що був пророком, могутнім – ділом та словом перед Богом і всім народом, – 20. та як наші первосвященики й князі видали його на засуд смертний і його розіп’яли. 21. А ми сподівались, що це він той, хто має визволити Ізраїля. До того ж усього ось третій день сьогодні, як це сталось! 22. Деякі з наших жінок, щоправда, нас здивували: вони пішли були ранесенько до гробниці, 23. та, не знайшовши його тіла, повернулись і нам оповіли, що вони бачили ангелів, які їм з’явились і сказали, що він живий. 24. Деякі ж з наших пішли до гробниці й знайшли так, як жінки сказали; його ж вони не бачили.” 25. А він промовив до них: “О безумні й повільні серцем у вірі супроти всього, що були пророки оповіли! 26. Хіба не треба було Христові так страждати й увійти в свою славу?” 27. І, почавши від Мойсея та від усіх пророків, він вияснював їм те, що в усім Писанні стосувалося до нього. 28. Коли вони наблизилися до села, куди йшли, Ісус удав, що хоче простувати далі. 29. Вони ж наполягали, кажучи: “Зостанься з нами, бо вже надвечір, і день уже похилився.” І він увійшов, щоб зостатись. 30. І от, як він був за столом з ними, взяв хліб, поблагословив, і, розламавши його, дав їм. 31. Тоді відкрилися в них очі, і вони його пізнали. А він зник від них: 32. І казали вони один до одного: “Чи не палало наше серце в нас у грудях, коли він промовляв до нас у дорозі та вияснював нам Писання?” 33. І вони рушили негайно й повернулися в Єрусалим, і там знайшли зібраних одинадцятьох і тих, що були з ними, 34. які їм сказали: “Христос справді воскрес і з’явився Симонові.” 35. І вони розповіли те, що сталося в дорозі і як вони його пізнали при ламанні хліба.
фінансово.
Щиро дякуємо!
