Римо-кат.: П’ятниця Великодньої октави
Греко-кат.: Світла п’ятниця
муч. дів Агапії, Ірини й Хіонії
Римо-католицький календар
П’ятниця Великодньої октави
Перше читання
Ді 4, 1-12
Читання з Діянь Апостолів
Коли Петро й Йоан промовляли до народу, надійшли священики, наставник храму й садукеї, незадоволені тим, що вони народ навчають та звіщають в Ісусі воскресіння мертвих, і наклали на них руки та й кинули їх у в’язницю, аж до ранку, бо вже був вечір. Однак, багато з тих, що чули слово, увірували, а число чоловіків – було яких п’ять тисяч.
На другий день зібралися їхні начальники, старші та книжники в Єрусалим, і первосвященик Анна, і Каяфа, і Йоан, й Олександер, і скільки було з первосвященичого роду. Вони поставили їх посередині й питали: «Якою силою або яким ім’ям ви це зробили?»
Тоді Петро, наповнений Духом Святим, до них промовив: «Начальники народу й старші! Коли вже нас сьогодні допитують про добре діло, зроблене недужому, і як він став здоровим, то нехай буде відомо всім і всьому народові ізраїльському, що ім’ям Ісуса Христа Назарянина, якого ви розіп’яли, а якого Бог воскресив з мертвих, – Ним цей здоровий стоїть перед вами.
Він – отой камінь, яким ви, будівничі, знехтували і який став головним на розі. І нема ні в кому іншому спасіння, бо й імені немає іншого під небом, що було дане людям, яким ми маємо спастися».
Cлово Боже
Псалом респонсорійний
Пс 118(117), 1 і 4. 22-23. 24-25 (П.: пор. 22)
Камінь відкинутий стався фундаментом
або: Алілуя
Дякуйте Господеві, бо добрий; *
милосердя Його повіки.
Хай скажуть ті, що Господа бояться: *
«Милість Його повіки!»
Камінь, яким знехтували будівничі, *
став головним на розі.
Від Господа це сталось, *
і дивне воно в очах наших.
Цей день учинив Господь, *
радіймо і веселімся в ньому!
Спаси, о Господи, Тебе благаєм! *
Дай же рятунок, Господи, благаєм!
Спів перед Євангелієм
Йн 15, 15б
Алілуя, алілуя, алілуя
Цей день учинив Господь,
радіймо і веселімся в ньому.
Алілуя, алілуя, алілуя
Євангеліє
Йн 21, 1-14
+ Слова Євангелія від святого Йоана
Ісус знову з’явився своїм учням при Тиверіядському морі. З’явився ж так:
Симон Петро, Тома, на прізвисько Близнюк, Натанаїл з Кани Галилейської, сини Заведеєві та ще двоє інших Його учнів були разом. Тож каже до них Симон Петро: «Іду ловити рибу». А ті йому: «Підемо й ми з тобою». Отож пішли і сіли в човен. Тієї ночі, однак, не вловили нічого.
А як настав уже ранок, стояв над берегом Ісус, та не знали учні, що то – Ісус.
Каже до них Ісус: «Дітоньки, чи маєте щось з’їсти?»
Ті Йому відповіли: «Ні».
Тоді Він каже до них: «Закиньте лишень сіті праворуч від човна, то знайдете». І закинули, та неспроможні були вже й витягнути їх: така була там сила риби!
Каже тоді отой учень, що його любив Ісус, до Петра: «То – Господь!» Симон же Петро, вчувши, що то Господь, підперезав одежу, був бо роздягнений, – та й кинувся в море! А інші учні припливли човном, – були бо неподалеку від землі, ліктів зо двісті, – та й притягнули сіті з рибою.
Коли, отже, вийшли на землю, бачать – жар розкладено, а на ньому риба й хліб. І мовить їм Ісус: «А принесіть тієї риби, що ви її тепер наловили». Пішов Симон Петро, витягнув на землю сіті, повні великої риби – сто п’ятдесят три! – і хоч стільки її було, сіті не перервалися. Мовить до них Ісус: «Ходіть но снідати!» І ніхто з учнів не зважився Його питати: «Хто Ти?» – знали бо, що то Господь. Підходить тоді Ісус, бере хліб, роздає їм, а й рибу теж.
Це втретє вже з’явився Ісус учням по тому, як з мертвих воскрес.
Слово Господнє
Греко-католицький календар:
Світла п’ятниця
муч. дів Агапії, Ірини й Хіонії
Ап. – Ді. 7 зач.; 3, 1-8
1. Петро і Йоан ішли у храм на молитву о дев’ятій годині. 2. А був там чоловік кривий від лона матері своєї, якого приносили і клали щодня біля дверей храму, що звалися Красними, просити милостині від тих, що йшли до храму. 3. Як тільки він побачив Петра і Йоана, що саме входили у храм, попросив у них милостиню. 4. Петро з Йоаном, споглянувши на нього, сказали: «Глянь на нас!» 5. Той вдивлявсь у них, сподіваючися щось від них дістати. 6. Петро промовив: «Срібла й золота нема у мене; що ж маю, те тобі даю: В ім’я Ісуса Христа Назарянина, встань і ходи!» 7. І схопивши його за правицю, підвів його, і тієї хвилі окріпли його ноги з суглобами. 8. Встав той, зірвавшись, і почав ходити й увійшов з ними у храм, ходячи, підскакуючи і хвалячи Бога.
Єв. – Йо. 7 зач.; 2, 12-22
12. По тому ж подався він у Капернаум, він сам і його мати й брати та учні його, і перебули там декілька днів. 13. Незабаром була юдейська Пасха, тож Ісус вирушив до Єрусалиму 14. і зустрів у храмі тих, що продавали волів, овець і голубів, а й міняйли сиділи теж. 15. І зробивши бич із мотуззя, повиганяв усіх із храму, геть із вівцями й волами, гроші міняйлів порозсипав і столи поперекидав. 16. Продавцям же голубів сказав: «Заберіть оте звідси, не робіть дому Отця мого торговим домом!» 17. Пригадали тоді його учні, що написано було: «Ревність дому твого поїдатиме мене». 18. А юдеї озвались і мовили до нього: «Яким знаком доведеш, що таке чиниш?» 19. Ісус відрік їм у відповідь: «Зруйнуйте храм цей, а я його за три дні поставлю.» 20. Юдеї ж відказали: «Будовано храм цей сорок і шість років, а ти його поставиш за три дні?» 21. Та він говорив про храм свого тіла, 22. тож коли воскрес із мертвих, то й пригадали його учні, що він оте говорив їм, і увірували Писанню та слову, яке Ісус був вирік.
фінансово.
Щиро дякуємо!
