Римо-кат.: Св. Марцеліна і Петра
(довільний спомин)
Греко-кат.: Вознесіння Господа і Бога нашого Ісуса Христа
мч. Талалея
Римо-католицький календар
Св. Марцеліна і Петра
(довільний спомин)
Перше читання
Ді 18, 1-8
Читання з Діянь Апостолів
Павло вийшов з Атен і прибув до Корінту. Він тут знайшов одного юдея, на ім’я Акила, родом з Понту, що прибув недавно з Італії, і Прискиллу, його жінку, – бо Клавдій був звелів усім юдеям вийти з Риму; – і він пристав до них. А що він був того самого ремесла, то перебував у них і працював, бо ремесло їхнє було – намети виробляти. Щосуботи ж вів бесіди в синагозі й переконував юдеїв та греків.
Якже прибули з Македонії Сила та Тимотей, Павло запопадливо взявся за слово, засвідчуючи юдеям, що Ісус є Христос. А що вони противилися і хулили, він обтрусив свою одежу й до них мовив: «Кров ваша хай впаде на голову вашу! Я – чистий; віднині піду між поган».
І, вийшовши звідтіль, пішов у господу до одного, на ім’я Тит Юст, який був богобійний, а його дім був суміжний синагозі. Крисп, голова синагоги, увірував у Господа з усім своїм домом, та й багато корінтян, чувши слово, увірували і христились.
Це є слово Боже
Псалом респонсорійний
Пс 98(97), 1. 2-3аб. 3вг-4 (П.: пор. 2б)
Серед народів об’явив спасіння
або: Алілуя
Співайте Господеві нову пісню, *
бо Він учинив чуда.
Його правиця і Його святе рамено *
дали Йому перемогу.
Господь явив своє спасіння, *
перед очима в народів явив Він свою справедливість.
Згадав про свою милість і свою вірність *
супроти дому Ізраїля.
Усі кінці землі побачили, *
як наш Бог спасає.
Ликуйте перед Господом, уся земле, *
радійте й веселіться, і псалми співайте!
Спів перед Євангелієм
Йн 14, 18
Алілуя, алілуя, алілуя
Не полишу вас сиротами,
прийду до вас і зрадіє серце ваше.
Алілуя, алілуя, алілуя
Євангеліє
Йн 16, 16-20
+ Слова Євангелія від святого Йоана
Ісус сказав до своїх учнів:
«Ще трохи, і ви не побачите Мене більше, і знову ще трохи, – і побачите Мене: Я бо йду до Отця».
Тоді деякі з Його учнів заговорили між собою: «Що воно значить те, що Він говорить: „Ще трохи, і ви Мене не побачите, а знову ще трохи, і побачите Мене?” І оте: „Я йду до Отця?”» Казали, отже: «Що воно означає, оте „трохи”, про яке Він говорить? Не знаємо, що Він хоче сказати!»
Ісус же, відаючи, що вони бажають Його спитати, мовив до них: «Розпитуєте один одного, що Я хотів сказати словами: „Ще трохи, і Мене не побачите, і знову ще трохи, і побачите Мене?” Істинно, істинно говорю вам: Голоситимете, ридатимете, світ же радітиме. Журитиметесь, але журба ваша у радощі обернеться».
Слово Господнє
Греко-католицький календар:
Вознесіння Господа і Бога нашого Ісуса Христа
мч. Талалея
Ап. – Ді. 1 зач.; 1, 1-12
Першу книгу я написав, о Теофіле, про все, що Ісус робив та що навчав від початку 2. аж до дня, коли вознісся, давши Святим Духом накази апостолам, яких собі вибрав. 3. Він показував їм себе також у численних доказах живим після своєї муки, з’являючись сорок день їм і розповідаючи про Боже Царство. 4. Тоді ж саме, як споживав хліб-сіль із ними, він наказав їм Єрусалиму не кидати, але чекати обітниці Отця, що її ви від мене чули; 5. бо Йоан христив водою, ви ж будете хрищені по кількох цих днях Святим Духом. 6. Отож, зійшовшися, вони питали його: «Господи, чи цього часу знову відбудуєш Ізраїлеві царство?» 7. Він відповів їм: «Не ваша справа знати час і пору, що їх Отець призначив у своїй владі. 8. Та ви приймете силу Святого Духа, що на вас зійде, і будете моїми свідками в Єрусалимі, у всій Юдеї та Самарії й аж до краю землі.» 9. І сказавши це, коли вони дивились, знявся угору, і хмара його взяла з-перед очей їхніх. 10. І як вони дивилися пильно на небо, коли він відходив, два мужі стали коло них у білій одежі 11. і сказали: «Мужі галилейські! Чого стоїте, дивлячись на небо? Оцей Ісус, який від вас був взятий на небо, так само прийде, як його ви бачили відходячого на небо.» 12. Тоді вони повернулися в Єрусалим з гори, що зветься Оливною, що близько Єрусалиму – день ходи в суботу.
Єв. – Лк. 114 зач.; 24, 36-53
36. Коли ж вони так говорили, сам Ісус став посеред них і до них каже: “Мир вам!” 37. Вони ж, налякані та повні страху, думали, що духа бачать. 38. Та він сказав їм: “Чого стривожились? Чого ті сумніви постають у серцях ваших? 39. Гляньте на мої руки та на мої ноги: це ж я сам. Доторкніться до мене та збагніть, що дух тіла й костей не має, як бачите, що я їх маю.” 40. Сказавши це, він показав їм руки й ноги. 41. А як вони з радощів не йняли йому ще віри й чудувались, він сказав: “Чи маєте ви тут що їсти?” 42. Вони подали йому кусень печеної риби. 43. Він узяв його й спожив перед ними. 44. Потім Ісус до них промовив: “Це власне ті слова, що я, бувши ще з вами, сказав вам: Треба, щоб сповнилось усе написане про мене в законі Мойсея, в пророків та у псалмах.” 45. Тоді відкрив їм розум, щоб вони розуміли Писання, 46. і до них мовив: “Так написано, що треба було, щоб Христос страждав і третього дня воскрес із мертвих, 47. і щоб у його ім’я проповідувалось покаяння на відпущення гріхів усім народам, почавши від Єрусалиму. 48. Ви – свідки того (всього). 49. Я вам пошлю те, що мій Отець обіцяв був. Сидіть у місті, аж поки не одягнетеся силою з висоти.” 50. І він вивів їх аж до Витанії і, знявши руки свої, благословив їх. 51. А як він благословляв їх, віддалився від них і почав возноситись на небо. 52. Вони ж, поклонившися йому, повернулися з радістю великою в Єрусалим, 53. і перебували ввесь час у храмі, славлячи та хвалячи Бога.