1 липня, римо-католики святкують урочистість Пресвятого Серця Ісуса.
«Від 13 століття під впливом великих містиків, як св. Вернард, св. Бонавентура, св. Гертруда й інші, у латинському обряді починає розвиватися окреме почитання Христових Ран. Культ рани Христового боку започаткував дорогу культу Христового Серця. Великою апостол кою цього культу стає монахиня Сестер Візиток у монастирі Поре-ле-Моніяль у Франції св. Маргарита Марія Алякок (1647-1690), канонізована 3 травня 1920 року. Цій побожній монахині в 1673-1675 роках багато разів з’являвся Ісус Христос, показував їй Своє зранене Серце та поручав поширювати набожність до Нього. І так поволі починає розвиватися в Церкві культ Христового Серця. Папа Климент ХІІІ у 1675 році дозволив деяким церквам і братствам відзначати свято Христового Серця, а Пій ІХ у 1865 році поширив це свято на цілу Католицьку Церкву. Днем святкування стала п’ятниця, що наступає по другій неділі від Зішестя Святого Духа. Папа Лев ХІІ 25 травня 1899 року посвятив цілий світ Христовому Серцю. Святий Пій V поручив ту посвяту відновлювати кожного року» (о. Ю. Я. Катрій «Пізнай свій обряд»).
У 1956 році з нагоди сотої річниці впровадження в усій Церкві цього свята Папа Пій ХІІ видав енцикліку про вшанування Серця Ісуса.
Головним змістом нинішнього свята є Божа любов. Неодноразово через пророків Бог розповідав своєму народу про ніжні материнські почуття Свого Серця. Втіленням любові Бога став Ісус. Він пригортав грішників до Свого Серця і дозволив пробити його, аби заплатити ціну нашого спасіння.
У Біблії серце означає глибину внутрішнього життя, вказує на «я» особи. Христове Серце вказує на саму таємницю Особи Ісуса – справжнього Бога і справжньої людини. Його любов – одночасно Божа і людська, духовна і чуттєва.
Сьогоднішнє свято закликає нас духовно стати під хрестом Ісуса і дозволити, щоб кров і вода з Його пробитого Серця обмила нас з гріхів та наповнила любов’ю.
За матеріалами книги бр. Костянтина Морозова OFMCap «Літургійний рік»
фінансово.
Щиро дякуємо!
