Римо-кат.: Св. Марії Горетті
(довільний спомин)
Греко-кат.: мчц. Агрипіни
Римо-католицький календар
Св. Марії Горетті
(довільний спомин)
Перше читання
Бут 41, 55-57; 42, 5-7. 14-15а. 17-24а
Читання з Книги Буття
Коли зголодніла вся Єгипетська країна, і люди закричали до фараона за хлібом, то фараон казав до єгиптян: «Ідіть до Йосифа та й чиніть, що він вам скаже!» А голод був по всій землі. Тоді Йосиф відчинив усі засіки і продавав хліб єгиптянам, бо голод міцнішав у Єгипетськім краю.
І кинулися зо всіх земель люди до Йосифа купувати збіжжя, бо голод лютував по всій землі.
Між іншими, що приходили, прибули й сини Ізраїля, щоб купити хліба, бо голоднеча була в Ханаан-краю. Краєм же правив Йосиф, він продавав збіжжя всім людям у краї.
Прийшли отож Йосифові брати і вклонилися йому лицем до землі. Побачив Йосиф братів своїх та й пізнав їх, але вдавав, що він чужий їм: Говорив з ними шорстко. Спитав їх: «Звідкіля ви?» А вони: «З Ханаан-краю прийшли, купити хліба». А Йосиф до них і каже: «Так воно є, як я сказав вам: ви підглядачі! Ось тому перевіримо». І посадив їх усіх на три дні в темницю.
На третій день, каже до них Йосиф: «От що зробіть, – і залишетеся живими, бо ж я боюся Бога. Як ви чесні люди, нехай один з вас, братів, зостанеться в’язнем у темниці, а ви йдіть та й везіть вашим родинам хліб, щоб не голодували. Та приведіть до мене вашого найменшого брата; тоді справдяться ваші слова, й ви не помрете».
Вони так і зробили. Але заговорили вони один до одного: «Направду провинилися ми супроти нашого брата, коли бачили, як боліла душа його, коли він благав ласки в нас, а ми не послухали; тому й нашло на нас це нещастя». А Рувим відповів їм: «Чи ж я вам не говорив: „Не грішить, кажу, проти дитини!” Та ви не послухали. Ось тому й домагається від нас його крови».
Вони ж не знали, що Йосиф розуміє їх, бо між ними був перекладач. А він відвернувся від них і заплакав. Потім обернувся до них, порозмовляв з ними.
Слово Боже
Псалом респонсорійний
Пс 33(32) 2-3. 10-11. 18-19 (П.: пор. 22)
Яви ж Ти ласку тим, що вірять в Тебе
Прославляйте Господа гуслами, *
співайте Йому на десятиструнній гарфі.
Співайте Йому нову пісню, *
грайте на струнах добре, гучно.
Господь раду народів зводить нанівець, *
і думки людські обертає на ніщо.
Господня ж постанова стоїть повіки: *
помисли Його серця від роду й до роду.
Ось очі Господа на тих, що Його бояться, *
що уповають на Його ласку,
щоб рятувати їхнє життя від смерти *
і живити їх у голоднечі.
Спів перед Євангелієм
Мк 1, 15
Алілуя, алілуя, алілуя
Царство Боже близько,
покайтеся і вірте в Євангеліє.
Алілуя, алілуя, алілуя
Євангеліє
Мт 10, 1-7
+ Слова Євангелія від святого Матея
Ісус, прикликавши своїх дванадцять учнів, дав їм владу над нечистими духами, щоб їх виганяли і лікували всяку хворобу й усяку неміч.
Ось імена дванадцятьох апостолів: перший Симон, прозваний Петром, і Андрій, брат його; Яків, син Заведея, та Йоан, брат його; Филип та Вартоломей; Тома й Матей, митар; Яків, син Алфея, і Тадей; Симон Кананій та Юда Іскаріотський, що й зрадив його.
Оцих Дванадцять Ісус вислав і наказав їм: «У дорогу до поган не пускайтесь і в самарійські міста не заходьте. А йдіть радше до загиблих овець дому Ізраїля. Ідіть, проповідуйте, кажучи, що царство небесне – близько».
Слово Господнє
Греко-католицький календар:
мчц. Агрипіни
Ап. – Рим. 105 зач.; 11, 2-12.
2. Бог не відкинув свого народу, що його наперед вибрав. Чи ж ви не знаєте, що Письмо про Іллю говорить, коли він скаржиться до Бога на Ізраїля? 3. «Господи! Пророків твоїх повбивали і жертовники твої поруйнували, лишився тільки я один, і шукають душі моєї.» 4. І що ж йому відповідає віще слово Боже? «Зоставив я собі сім тисяч чоловік, що перед Ваалом коліна не схилили.» 5. Отак і нині є останок, вибраний за благодаттю. 6. Коли ж за благодаттю, то не за діла; інакше благодать не була б благодаттю. 7. Що ж? Чого Ізраїль шукав, того не осягнув, вибрані ж осягнули. А решта затверділи, 8. як написано: «Бог дав їм аж по нинішній день дух приголомшення, очі, щоб не бачили, і вуха, щоб не чули.» 9. А Давид каже: Нехай їхній стіл сильцем їм буде, пасткою: їм на падіння та на заплату. 10. Нехай їхні очі потемніють, щоб не бачили, а їхній хребет зігнеться назавжди.» 11. Отож питаю: Хіба вони спотикнулися, щоб упасти? Ні, зовсім ні! Але їхнє падіння стало для поган спасінням, щоб викликати їхню заздрість. 12. А коли їхнє падіння це багатство для світу і коли їхній занепад це для поган багатство, то скільки більше повнота їх?
Єв. – Мт. 42 зач.; 11, 20-26.
20. Тоді Ісус почав докоряти тим містам, у яких відбулося найбільше його чуд, за те, що не покаялися. 21. “Горе тобі, Хоразине! Горе тобі, Витсаїдо! Бо якби чуда, що в вас відбулися, сталися в Тирі й Сидоні, вони б давно покаялись у волосяниці та в попелі. 22. Тому кажу вам: Тирові й Сидонові судного дня легше буде, ніж вам. 23. Та й ти, Капернауме, чи піднесешся попід небеса? – Аж до аду зійдеш! Бо якби чуда, які в тебе відбулися, сталися в Содомі, він лишився б аж досі. 24. Тому кажу вам: Землі Содомській легше буде судного дня, ніж тобі.” 25. Тоді ж Ісус заговорив: “Я прославляю тебе, Отче, Господи неба й землі, що ти затаїв це від мудрих та розумних і що відкрив це немовлятам. 26. Так, Отче: бо так тобі було довподоби.