Літургія

Літургійні читання на вівторок, 12 липня

11 Липня 2011, 19:03 1239

Римо-кат.: Вівторок ХV звичайного тижня

Греко-кат.: Свв. славних і всехвальних, і первоверховних апп. Петра й Павла

Римо-католицький календар

Вівторок ХV звичайного тижня

Перше читання

Вих 2, 1-15а

Читання з Книги Вихід

Один чоловік із дому Леві пішов і взяв собі за жінку дочку одного левія. Завагітніла жінка і вродила сина; бачивши ж, який він гарненький, таїлась із ним три місяці. А що не могла вже більше з ним таїтись, то взяла для нього кошичок з очерету, обмазала його маззю та смолою, поклала в нього хлоп’ятко і сховала його в комишах узберіг річки. Сестра ж його засіла здалека, бажала-бо знати, що з ним станеться.
Аж ось зійшла фараонова дочка скупатися в річці, слугині ж її ходили собі край берега річки; вгледіла вона кошичок в комишах і послала рабиню, щоб узяла його. Відчинила вона його, побачила дитинку, а ось воно хлоп’ятко плаче. Змилосердилася вона над ним і каже: «Це єврейська дитинка». Каже тоді його сестра дочці фараоновій: «Хочеш, побіжу й покличу тобі мамку з єврейок, щоб вигодувала тобі дитятко?» і відповіла їй фараонова дочка: «Побіжи!» Побігла дівчина й покликала матір дитинки. І каже їй фараонова дочка: «Візьми оце дитятко та вигодуй його мені, а я дам тобі за це заплату». Взяла жінка дитятко й вигодувала його. А як дитятко виросло, привела його до фараонової дочки, і він став їй за сина. І надала йому ім’я Мойсей, кажучи, з води, мовляв, витягла я його.
Раз якось, у той час як Мойсей був уже дорослий, вийшов він до братів своїх та й приглядався до їхніх тяжких робіт; і побачив як один єгиптянин б’є єврея, одноплемінника його. Озирнувся він туди й сюди і, бачивши, що нема нікого, убив єгиптянина та й сховав його в піску.
Іншого дня вийшов він знову та побачив, як двоє євреїв б’ються; і каже до того, що скривдив: «Чого б’єш ближнього свого?» А той: «Хто тебе настановив князем і суддею над нами? Чи не задумав ти вбити й мене, як убив єгиптянина?» Злякався Мойсей та й каже собі: «Таки виявилося діло».
Та й фараон дізнався про цей вчинок і намислював усе, як Мойсея вбити. От і втік Мойсей від фараона й зупинився аж у Мідіян-землі.

Слово Боже

Псалом респонсорійний

Пс 69(68), 3. 14. 30-31. 33-34 (П.: пор. 33)

Серця ожиють в тих, хто прагне Бога

Загруз я в глибокому болоті, *

й немає де стати.

Увійшов я у глибокі води, *

й пориває мене бистрінь.

Від крику я знемігся; *

горло у мене пересохло;

втомились мої очі, *

як я ждав на мого Бога.

Я ж бідний і страждаю; *

спасіння твоє, Боже, хай піднесе мене високо.

Я прославлятиму ім’я Боже в пісні *

й із подякою Його величатиму.

Побачать те покірні й звеселяться. *

Хай живе серце ваше, ви, що шукаєте Бога.

Бо Господь вислухає нещасних, *

і в’язнями своїми не погордує.

Спів перед Євангелієм

Пс 95(94), 8аб

Алілуя, алілуя, алілуя

Не будьте тверді серцем,

лиш слухайте Господнього голосу.

Алілуя, алілуя, алілуя

Євангеліє

Мт 11, 20-24

Слова Євангелія від святого Матея

Ісус почав докоряти тим містам, у яких відбулося найбільше Його чуд, за те, що не покаялися.
«Горе тобі, Хоразине! Горе тобі, Витсаїдо! Бо якби чуда, що в вас відбулися, стали в Тирі й Сидоні, вони б давно покаялися у волосяниці та в попелі. Тому кажу вам: Тирові й Сидонові судного дня легше буде, ніж вам.
Та й ти, Капернауме, чи піднесешся попід небеса? – Аж до аду зійдеш! Бо якби чуда, які в тебе відбулися, сталися в Содомі, він лишився б аж досі. Тому кажу вам: Землі Содомській легше буде судного дня, ніж тобі».

Cлово Господнє

Греко-католицький календар:

Свв. славних і всехвальних, і первоверховних апп. Петра й Павла

Ап.: Рим. 114 зач.; 14, 9-18.

9. На це бо Христос умер і воскрес, щоб і над мертвими, і над живими панувати. 10. Ти ж чого судиш брата твого? Чого погорджуєш твоїм братом? Усі ми станемо перед судилищем Божим, 11. бо написано: «Як живу я, – каже Господь, – кожне коліно схилиться передо мною, і кожний язик визнає Бога.» 12. Так ото, кожний з нас сам за себе дасть відповідь Богові. 13. Тож не судімо більш один одного, а радше вважайте на те, щоб не класти нічого перед братом, об що він спотикнувся б або й упав. 14. Я знаю, я переконаний в Господі Ісусі, що нема нічого нечистого в самому собі; тільки коли хто думає, що щось нечисте, тому воно нечисте. 15. Коли твій брат сумує з-за їжі, то ти поводишся не за любов’ю. Не губи твоєю їжею того, за якого вмер Христос. 16. Не виставляйте вашого добра на зневагу. 17. Бо царство Боже не їжа і не пиття, а праведність, мир і радість у Святому Дусі. 18. Хто так служить Христові, той Богові вгодний і людям довподоби.

Єв.: Мт. 46 зач.; 12, 14-16. 22-30.

14. А фарисеї вийшли звідти й радили на нього раду, щоб його погубити. 15. Довідавшись про це, Ісус пішов геть звідси. Слідом за ним пішла сила народу: він оздоровив їх усіх, 16. але суворо наказав їм його не виявляти, 22. Тоді приведено до нього біснуватого, сліпого та німого, і він зцілив його, так що німий і розмовляв і бачив. 23. І здивувалися всі люди й говорили: “Чи не є часом цей син Давида?” 24. А фарисеї, почувши це сказали: “Отой не інакше виганяє бісів, як тільки Велзевулом, князем бісівським.” 25. Знаючи думки їхні, Ісус сказав їм: “Кожне царство, розділене в собі, запустіє, і кожне місто чи дім, розділені в собі самому, не встояться. 26. І коли сатана сатану виганяє, то він розділений у собі самому; як же тоді вдержиться його царство? 27. І коли я Велзевулом виганяю бісів, то сини ваші ким виганяють? Тому то вони будуть вашими суддями. 28. Коли ж я Духом Божим виганяю бісів, то прибуло до вас Царство Боже. 29. Або як може хтось увійти в дім сильного й пограбувати його майно, якщо він перше не зв’яже сильного й аж тоді дім його розграбує? 30. Хто не зо мною, той проти мене, і. хто зо мною не збирає, той розкидає.

Ап. – 2 Кор. 193 зач.; 11, 21-12,9.

21. На сором кажу це, які то слабкі ми виявилися. Та в чому б там хто не виявляв сміливости, – говорю мов безумний! – я також можу її виявити. 22. Вони євреї? Я теж! Вони ізраїльтяни? Я теж! Потомки Авраама? Я теж! 23. Слуги Христові? Говорю неначе нерозумний: Я більш від них. Куди більше в працях, куди більше в тюрмах, під ударами надмірно, у смертельних небезпеках часто. 24. Від юдеїв я прийняв п’ять раз по сорок (ударів) без одного; 25. тричі киями мене бито, раз каменовано, тричі корабель зо мною розбивався; день і ніч перебув я у безодні. 26. У подорожах часто, у річкових небезпеках, у небезпеках від розбійників, у небезпеках від земляків, у небезпеках від поган, у небезпеках у місті, у небезпеках у пустині, у небезпеках на морі, у небезпеках від братів неправдивих; 27. у праці та втомі, в недосипаннях часто, у голоді та спразі, часто в постах, у холоді й наготі! 28. Крім інших випадків, моя щоденна настирлива думка – журба про всі Церкви! 29. Хтось слабкий, а я не слабкий? Хтось спокушається, а я не розпалююся? 30. Коли ж треба хвалитися, то я моєю неміччю буду хвалитись. 31. Бог і Отець Господа Ісуса, – благословен вовіки! – знає, що я не говорю неправди. 32. В Дамаску правитель царя Арети стеріг місто дамащан, щоб мене схопити; 33. та мене спущено віконцем у коші з муру, і я втік з його рук. 1. Чи треба хвалитися? Воно й не личить, але я таки приступлю до видінь та до об’явлення Господа. 2. Я знаю чоловіка в Христі, що чотирнадцять років тому, – чи то було в тілі, не знаю, чи то було без тіла, не знаю, Бог знає, – був він узятий аж до третього неба. 3. І знаю, що той чоловік – чи в тілі, чи без тіла, не знаю, Бог знає, – 4. був узятий у рай і чув слова несказанні, яких годі людині вимовити. 5. Таким буду хвалитися, собою ж не буду хвалитися, хіба лиш моїми немочами. 6. А коли я захочу хвалитися, я не буду безумний, бо скажу правду; але я стримуюся, щоб про мене хтось не сказав більше, ніж у мені бачить або від мене чує. 7. А щоб я не загордів надмірно висотою об’явлень, дано мені колючку в тіло, посланця сатани, щоб бив мене в обличчя, щоб я не зносився вгору. 8. Я тричі благав Господа ради нього, щоб він від мене відступився, 9. та він сказав мені: «Досить тобі моєї благодаті, бо моя сила виявляється в безсиллі.» Отож, я краще буду радо хвалитися своїми немочами, щоб у мені Христова сила перебувала.

Єв. – Мт. 67 зач.; 16, 13-19.

13. Прийшовши в околиці Филипової Кесарії, Ісус спитав своїх учнів: “За кого мають люди Сина Чоловічого?” 14. Ті відповіли: “Одні за Йоана Христителя, інші за Іллю, ще інші за Єремію або одного з пророків.” 15. “На вашу ж думку”, – до них каже, – “хто я?” 16. Озвався Симон Петро і заявляє: “Ти – Христос, Бога живого син.” 17. У відповідь Ісус сказав до нього: “Щасливий ти, Симоне, сину Йонин, бо не тіло і кров це тобі відкрили, а Отець мій небесний. 18. Тож і я тобі заявляю, що ти – Петро (скеля), і що я на цій скелі збудую мою Церкву й що пекельні ворота її не подолають. 19. Я дам тобі ключі Небесного Царства, і що ти на землі зв’яжеш, те буде зв’язане на небі; і те, що ти на землі розв’яжеш, те буде розв’язане й на небі.”

ecumenicalcalendar.org.ua

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

[recaptcha]

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

The Coolest compilation of onlyfans porn tapes on PornSOK.com Immediate Unity