Пам’ятник одній з найвідоміших святих сучасності – блаженній Матері Терезі Калькутській відкриється 24 вересня в Москві, біля стін кафедрального католицького собору Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії. 7 вересня відбулась презентація пам’ятника у майстерні його автора – скульптора Григорія Потоцького.
За словами митця, Мати Тереза, яка присвятила своє життя служінню найбільш знедоленим в «найбіднішому районі світу», є для нього втіленням доброти. Ця очевидна думка звучить по-особливому з вуст художника, який представляється як президент Міжнародної академії доброти. «Людина тільки тоді людина, коли вона добра. І всі складні проблеми в світі повинні вирішуватися з використанням принципу доброти. Де доброта, там немає кордонів», – так формулює своє кредо Г. Потоцький. У числі його однодумців – членів Академії доброти – заслужений лікар РФ Леонід Рошаль, видатний російський журналіст Генріх Боровик, академік Євген Чазов, народна артистка РФ Наталія Андрійченко, православний священик і мандрівник Федір Конюхов, бразильський письменник Пауло Коельо та інші.
Як розповів Г. Потоцький, він розуміє доброту поза релігійним контекстом. «Доброта і є релігія, а не навпаки. Коли віра перетворюється в інститут, вона втрачає доброту», – впевнений скульптор. Разом з тим, він сподівається, що головна ідея доброти, яку він проповідує, може стати основою для об’єднання людей різних віросповідань. Запрошуючи представників різних релігій на відкриття пам’ятника матері Терези, він каже: «Я хотів би, щоб всі конфесії об’єдналися навколо ідеї доброти. Я розумію, як складно молитися разом, але я сподіваюся, що всі разом можуть створити молитву про доброту. Служачи доброті, ми об’єднуємося».
Скульптор звернув увагу на те, що він «езотерично побачив» матір Терезу і потім зобразив її з відкритими, зверненими до людей, порожніми долонями, і це виявилося знаком «мистецтва порожніх долонь»: не маючи нічого сама, маленька монахиня допомагала тисячам людей. «Щоб бути такими, як Мати Тереза, потрібна тільки любов, більше нічого», – сказав Г. Потоцький.
Трохи інакше розставила акценти у своєму виступі послідовниця Матері Терези сестра Серафима – представник Товариства «Місіонерок Божественної Любові». «Ми самі по собі не добрі, самі від себе ми нічого не можемо дати. Ми можемо поділитися тільки тим, що дає через нас Бог. Ми можемо отримати любов Бога, дозволити, щоб Світло пройшло через нас, і передати це іншим людям. Величезний дар Матері Терези – давати з порожніх рук. Ми називаємо це святістю», – зазначила сестра Серафима.
Християнську сутність доброти Матері Терези прекрасно розуміли партійні чиновники, від рішення яких залежали візити Матері Терези в СРСР наприкінці 1980-х рр.. Як згадував на презентації пам’ятника ініціатор цих візитів, відомий публіцист, голова радянського Комітету захисту миру Генріх Боровик, функціонери зі Старої площі веліли йому взяти у Матері Терези «підписку про те, що, засновуючи в СРСР кілька осередків Сестер Милосердя, вона не буде займатися релігійною пропагандою». Під час підготовки до візиту журналіст, ніяковіючи, змушений був попросити у Матері Терези таку підписку. «Будь ласка», – легко сказала вона і тут же написала потрібне.
У результаті Мати Тереза однією з перших опинялася в місцях великих трагедій: у Києві, де вона допомагала дітям, постраждалим від Чорнобильської аварії; в районі землетрусу у Вірменії; в Тбілісі після квітневих подій 1989 р. Про дивну здатність Матері Терези максимально зосереджуватися на конкретних завданнях допомоги страждаючим людям і спонукати всіх, у тому числі високих чиновників, оптимально організовувати цю допомогу, розповіла на вечорі Наталія Хмелевська – член Радянського комітету Захисту миру в 80-і роки, помічниця Матері Терези в її візитах в СРСР. «У присутності Матері Терези люди змінювалися на очах, відкривалися всі двері. Вона виробляла величезне враження своєю простотою, … у неї був вражаючий дотик: її гаряча суха рука дійсно приносила полегшення, поранені скрізь тягнулися до неї », – згадувала Н. Хмелевська.
Про те, як реагували на присутність Матері Терези стражденні в різних містах світу, про її останні дні і багатотисячні проводи в Калькутті розповідає документальний фільм «Мати Тереза. Спадщина» режисера Жаннетт Петтроу, показаний на презентації.
На вечорі виступили також голова Конгресу єврейських релігійних організацій в Росії Зіновій Коган і президент Товариства культурного і ділового співробітництва з Індією Олександр Сенкевич. Останній згадував, що вперше почув про Мати Терезу від друзів православного священика о. Олександра Мєня, який «намагався налагодити діалог між віруючими різних релігій і конфесій». «Ворожнеча між християнами – на користь дияволу. Тому о. Олександра так ненавиділи і вбили. А Мати Тереза – яскрава особистість, яка не була теологом, але від Самого Христа отримала силу для прямої допомоги людям, незалежно від їхньої конфесії », – сказав А. Сенкевич.
Сестра Серафима поділилася своїм враженням від скульптури. Пам’ятник сподобався монахині, при цьому вона зазначила: «Дивно і незвично бачити Мати Терезу одну. У житті вона постійно була оточена людьми, когось тримала на руках, обіймала. Тут скульптор зобразив її так, немов вона стоїть перед Богом». Нагадаємо, що в Росії вже є пам’ятник матері Терезі – в комплексі «Етносвіт» (Боровський район Калузької області).
Церемонія урочистого відкриття пам’ятника Матері Терезі Калькутської відбудеться 24 вересня, о 16-00, у дворі собору Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії на Малій Грузинській (ліворуч від храму). Для скульптора важливим є майже точний збіг знаменних дат: 100-річчя матері Терези, яке відзначалося в усьому світі рік тому, і 100-річний ювілей московського катедрального католицького собору. Г. Потоцький передає статую в дар собору-ювіляру.
Як повідомлялося на презентації, виготовлення та встановлення скульптури Матері Терези, а також церемонія відкриття пам’ятника проходитиме під патронатом ерцгерцогині Австрійської Марі-Анни Габсбург-Голіциної, яка відома, крім іншого, своєю активною діяльністю з відновлення православних храмів в Росії.
За матеріалами: Католицький Медіа-Центр
фінансово.
Щиро дякуємо!
