Літургійні читання на 22 вересня (УГКЦ)

Свв. і праведних богоотців Йоакима й Анни
мч. Северіяна

Ряд: Ап. – Гал. 211 зач.; 4,28-5,10.

28. Ви ж, брати, як Ісаак, діти обітниці. 29. Та як тоді, хто народився за тілом, гонив того, хто родився за духом, так і тепер. 30. Тільки ж що Письмо каже: “Прожени рабиню та її сина, бо син рабині не успадкує з сином вільної.” 31. Отак, брати, ми сини не рабині, а вільної. 1. Христос нас визволив на те, щоб ми були свобідні. Тож стійте і під кормигу рабства не піддавайтеся знову. 2. Ось я, Павло, кажу вам, що коли ви обрізуєтеся, Христос вам ні в чому не допоможе. 3. Свідчу знову кожному, хто обрізується: Він мусить увесь закон чинити. 4. Ви, що шукаєте в законі оправдання, від Христа відлучилися, від благодаті ви відпали. 5. Ми бо духом з віри очікуємо надії оправдання, 6. бо у Христі Ісусі нічого не означають ні обрізання, ні необрізання, але – віра, чинна любов'ю. 7. Ви бігли добре. Хто ж то вам став на перешкоді, що ви правді не повинуєтеся? 8. Це переконання не від того, хто вас кличе. 9. Трохи закваски квасить усе тісто. 10. Я певний в Господі, що ви не матимете інших думок; а хто заколочує вас, буде засуджений, хто б він не був.

Єв. – Мр. 27 зач.; 6,54-7,8.

54. А коли вийшли з човна, люди зараз же його впізнали 55. і розбіглися по всій країні та почали приносити хворих на ліжках, де тільки чули, що він перебуває. 56. І куди він тільки приходив, – у села чи міста, чи в слободи, – клали на майданах хворих і просили його про змогу бодай доторкнутися краю його одежі; і хто тільки торкавсь його, ставав здоровий. 1. Фарисеї ж і деякі з книжників, які були прийшли з Єрусалиму, зібрались коло Ісуса. 2. І бачивши, що дехто з його учнів їсть хліб нечистими, тобто немитими руками, – 3. бо фарисеї й усі юдеї, додержуючи передання старших, не їдять, поки не вимиють добре рук, 4. і не споживають, повернувшися з торгу, поки себе не покроплять, та й багато іншого вони перейняли й дотримують: миття чаш, глеків, мосяжного посуду, – 5. отож питали його книжники та фарисеї: "Чом твої учні не поводяться за переданнями старших, а їдять немитими руками?" 6. Він же відповів їм: "Добре пророкував про вас, лицемірів, Ісая, як ото написано: Народ цей устами мене почитає, серце ж їхнє далеко від мене; 7. та вони марно мене почитають, навчаючи наук – наказів людських. 8. Заповідь Божу занедбавши, притримуєтеся ви передання людського: обмиваєте глеки та кухлі й ще багато в тому роді."