Тернопільсько-Зборівську митрополію УГКЦ проголосять у четвер, 22 грудня. Із цієї нагоди у кафедральному соборі Непорочного зачаття Пресвятої Богородиці у столиці Західного Поділля Літургію служитиме Глава УГКЦ Святослав (Шевчук). На урочистостях очікують близько 25 владик.
Літургія розпочнеться об 11.00 і саме під час неї зачитають декрет про створення нової церковної одиниці.
Нагадаємо, що згідно з рішенням Синоду єпископів УГКЦ, згадана митрополія включатиме теперішні Тернопільсько-Зборівську та Бучацьку єпархії і Хмельницький вікаріат першої із них. Першим митрополитом Тернопільським стане єпарх Тернопільсько-Зборівський Василь (Семенюк).
На урочистостях чекають на гостей з РКЦ – митрополита Мечислава Мокшицького, єпископа Маркіяна Трофим’яка та Апостольського Нунція Томаса Ґалліксона. «Запрошені представники Православних Церков. Загалом зберуться приблизно 25 архиєпископів, митрополитів та єпископів», — розповів під час прес-конференції 19 грудня вікарій Тернопільсько-Зборівської єпархії УГКЦ о. Андрій Романків.
Тільки із Тернопілля на церемонії проголошення митрополії будуть приблизно 200 священиків.
В УГКЦ готові до того, що тернопільський катедральний храм не вмістить усіх віруючих, які прибудуть на архиєрейську Літургію – її демонструватимуть з допомогою великого екрана. Окрім того, чоловіки-учасники Літургії, які стоятимуть зовні, матимуть дозвіл не знімати головні убори з огляду на холод.
Нагадаємо, 29 листопада до рівня митрополії було піднесено архиєпархію у Львові, а 13 грудня було проголошено Івано-Франківську митрополію.
Довідка
Митрополії із центром у Тернополі досі ніколи не було: у Середньовіччі ці території входили до складу Київської та Галицької митрополій, потім – в об’єднану Києво-Галицьку, і вже у Нові часи – у Галицьку митрополію.
Галицька єпархія у складі Київської митрополії була однією із семи найдавніших. Вона, як і всі єпархії тих часів, була дуже розлогою. На схід вона простягалася аж до межі Поділля, до сучасної Одещини. До утворення Галицької митрополії долучилися Галицько-волинські князі.
Теперішні ж зміни відбуваються не через чиєсь особисте бажання, а внаслідок внутрішнього розвитку і росту самої Церкви.
За матеріалами: РІСУ