Дев’ять Церков у Голландії підписали угоду про взаємне визнання хрещення. Це наслідок трьох років дискусії в лоні тамтешньої екуменічної Ради Церков.
Визнання дійсним хрещення, вділеного в іншій християнській спільноті, здавна становило проблему в багатоконфесійній Голландії. На початку 1960-х років сильні емоції викликав шлюб принцеси Ірени – сестри нинішньої королеви Беатрікс, – яка, прагнучи вийти заміж за католика, мусила прийняти хрещення в Католицькій Церкві, позбуваючись тим самим права на корону. Цей випадок привів під кінець 60-х до серії двостронніх декларацій про визнання хрещення поміж Католицькою Церквою та деякими протестантськими церковними спільнотами.
2009 року Рада Церков Голландії, яка об’єднує 13 конфесій, створила робочу групу, визначивши її завданням якомога ширше порозуміння в цій справі. Найскладніше було подолати розбіжності поміж деякими Церквами, що визнають виключно хрещення осіб, які вже визнали віру, як дорослих, так і дітей, – і тими, де практикується майже виключне хрещення дітей.
Остаточне порозуміння про взаємне визнання хрещення було підписане 29 травня ц.р. між католиками, англіканцями, протестантами, реформатами, католицькими реформатами, сирійцями та кількома євангелічними спільнотами. Угода складається з двох текстів. Перший визнає дійсність хрещення, вділеного у згаданих Церквах в ім’я Отця і Сина і Святого Духа через занурення або полиття водою. Другий текст, підписаний також баптистами та менонітами, фіксує зближення поглядів на деякі спірні питання, пов’язані з хрещенням.
Голландська Рада Церков визнала підписання угоди історичним моментом. Цей документ полегшить участь у літургії багатьом змішаним родинам, які «виховують своїх дітей у змішаній християнській духовності». Він також є важливим «верстовим стовпом» на шляху зближення Церков, які тепер мають зосередитися на дискусіях довкола Євхаристії, сказав Клаас ван дер Камп, генеральний секретар цієї Ради.
Своєю чергою, Католицька Церква (яка ще раніше визнала істинність хрещення у більшості некатолицьких церковних спільнот, що підписали цю угоду) не вважає згаданий текст революційним. Проте вона допомагала у його написанні, оскільки він конкретизує волю до щораз більш згідної співпраці Церков, зазначив Берт Ельбертсе, прес-секретар Конференції єпископату Католицької Церкви Голландії.
За матеріалами: wiara.pl