«Якби я була священиком, я би ґрунтовно вивчила єврейську і грецьку мову, щоб пізнати думку Бога такою, якою Він її схотів висловити нашою, людською мовою» (св. Тереза з Лізьє)
Євангеліє на ХХV звичайну неділю, рік Б
Початковий спів: Κύριε, ἐλείσον! – Господи, помилуй! – спів, що визнає Ісуса Господом,
Господом милосердя, над нами, грішниками (виконавець – Divna Ljubojevic).
Мк 9,30-37
30 Κἀκεῖθεν ἐξελθόντες ἐπορεύοντο διὰ τῆς Γαλιλαίας, καὶ οὐκ ἤθελεν ἵνα τις γνοῖ·
31 ἐδίδασκεν γὰρ τοὺς µαθητὰς αὐτοῦ καὶ ἔλεγεν αὐτοῖς ὅτι ὁ υἱὸς τοῦ ἀνθρώπου
παραδίδοται εἰς χεῖρας ἀνθρώπων καὶ ἀποκτενοῦσιν αὐτὸν, καὶ ἀποκτανθεὶς µετὰ
τρεῖς ἡµέρας ἀναστήσεται. 32 οἱ δὲ ἠγνόουν τὸ ῥήµα, καὶ ἐφοβοῦντο αὐτὸν
ἐπερωτῆσαι. 33 Καὶ ἦλθον εἰς Καφαρναούµ. Καὶ ἐν τῇ οἰκία γενόµενος ἐπηρώτα
αὐτους· τί ἐν τῇ ὁδῷ διελογίζεσθε; 34 οἱ δὲ ἐσιώπων· πρὸς ἀλλήλους γὰρ
διελέχθησαν ἐν τῇ ὁδῷ τίς µείζων. 35 καὶ καθίσας ἐφώνησεν τοὺς δώδεκα καὶ λέγει
αὐτοῖς· εἴ τις θέλει πρῶτος εἶναι, ἔσται πάντων ἔσχατος καὶ πάντων διάκονος. 36 καὶ
λαβὼν παιδίον ἔστησεν αὐτὸ ἐν µέσῳ αὐτῶν καὶ ἐναγκαλισάµενος αὐτὸ εἶπεν
αὐτοῖς· 37 ὃς ἂν ἓν τῶν τοιούτων παιδίων δέξηται ἐπὶ τῷ ὀνόµατι µου, ἐµὲ δέχεται
καὶ ὃς ἂν ἐµὲ δέχηται, οὐκ ἐµὲ δέχεται ἀλλὰ τὸν ἀποστείλαντά µε.
Що цікавого в тексті:
1. ἐ-δίδασκ-εν (διδάσκω), ἤθελεν (θέλω), ἠγνόουν (ἀγνοέω), ἐπ-ηρώτα (ἐπ-ερωτά-
ω)
✓Imperfectum – це час дієслова, яка вказує на таку дію у минулому, що триває у часі, або що
повторюється, або що скерована на осягнення власної мети. Часто цей час можемо
перекладати українським недоконаним видом минулого часу (а саме тоді, коли йдеться про
тривалу дію або таку, що повторюється). Imperfectum утворюється від презенсної основи
шляхом додання до неї спереду augmentum (прирощення), тобто видовження основи дієслова,
та додаючи відповідні закінчення.
Для дієслів, що розпочинаються на приголосну, augmentum – це ἐ (епсілон), що додається
перед основою. Так у нашому тексті (31в.) маємо форму імперфекта ἐ-δίδασκ-εν, навчав, в
якій бачимо на початку augmentum -ἐ. У 30 вірші бачимо особливу форму імперфекта –
ἤθελεν. Ця форма походить від дієслова θέλω, хочу. Характерною особливістю цього дієслова
є те, що воно у Новому Завіті має augmentum -η замість -ἐ.
Для дієслів, що розпочинаються на голосну, augmentum – це видовження початкової голосної
основи. В нашому тексті ми маємо імперфектну форму ἠγνόουν дієслова ἀγνοέω, не розумію.
Початкова ἠ – це видовжена α.
Для складених дієслів augmentum стоїть між прийменником і основою слова. Так у 33 вірші
маємо форму ἐπ-ηρώτα, яка походить від складеного дієслова: прийменника ἐπί (ἐπ᾽) та
дієслова ἐρωτάω. Отож augmentum знаходиться в середині слова, а не на його початку.
2. ἐφοβοῦντο (φοβέ-οµαι), ἠγνόουν (ἀγνοέ-ω), ἐπ-ηρώτα (ἐπ-ερωτά-ω), ἐ-σιώπων
(σιωπά-ω)
✓Imperfectum для дієслів на -ε, -α, -o.
3. Дієслова, основа яких закінчується на -ε, -α, -o, входять у контакт з першою голосною
закінчення і утворюють так звані стягнення, тому часом у різних формах ми не зустрічаємо
звичних закінчень. Тож треба розшифровувати ці форми. Спробуймо подивитися на
XXV звичайна неділя -“Б” (Мк 9,30-37)імперфектні форми зі стягненнями, які зустрічаються в нашому тексті: ἐφοβοῦντο = ἐφοβέ +
οντο; ἠγνόουν = ἠγνοέ + ον; ἐπηρώτα = ἐπηρώτα + ε; ἐσιώπων = ἐσιωπά + ον.
✍Завдання для самоконтролю:
1) [ початковий рівень] Знайди ще один імперфект, який не був розглянутий у розділі: “Що
цікавого в тексті” 2) [вищий рівень] Спробуй зрозуміти різницю у формах дієслова δέχοµαι,
приймаю, що зустрічається у 37 вірші: δέξηται / δέχεται / δέχηται. Яка різниця значення є між
зворотами: ὃς ἂν δέξηται… / ὃς ἂν δέχηται…?
Дієслова:
ἐξέρχοµαι – виходжу / ἐξελθόντες
πορεύοµαι – йду / ἐπορεύοντο
θέλω – хочу / ἤθελεν / θέλει
διδάσκω – навчаю / ἐδίδασκεν
λέγω – кажу / ἔλεγεν / λέγει / εἶπεν
παραδίδωµι – видаю / παραδίδοται
ἀποκτείνω – вбиваю / ἀποκτενοῦσιν / ἀποκτανθείς
ἀνίσταµαι – повстаю, воскресаю / ἀναστήσεται
ἀγνοέω – не відаю, не розумію / ἠγνόουν
φοβέοµαι – боюся / ἐφοβοῦντο
ἐπερωτάω – запитую / ἐπερωτῆσαι / ἐπηρώτα
ἔρχοµαι – йду / ἦλθον
διαλογίζοµαι – думаю / διελογίζεσθε
σιωπάω – мовчу / ἐσιώπων
διαλέγοµαι – дискутую, сперечаюся / διελέχθησαν
καθίζω – сиджу / καθίσας
εἰµί – бути / εἶναι / ἔσται
φωνέω – кличу / ἐφώνησεν
λαµβάνω – беру / λαβών᾽
ἵστηµι – ставлю / ἔστησεν
ἐναγκαλίζοµαι – обіймаю / ἐναγκαλισάµενος
δέχοµαι – приймаю / δέξηται / δέχεται / δέχηται
ἀποστέλλω – посилаю / ἀποστείλαντα
Інші частини мови:
κἀκεῖθεν (= καὶ ἐκεῖθεν) – і звідти
πρῶτος – перший
ἔσχατος – останній
διάκονος, ὁ – слуга
παιδίον, τό – дитина
XXV звичайна неділя -“Б” (Мк 9,30-37)ῥήµα, τό – слово (сказане), справа
ὄνοµα, τό – ім’я
Звороти:
οἱ δὲ ἠγνόουν τὸ ῥήµα, καὶ ἐφοβοῦντο αὐτὸν ἐπερωτῆσαι – вони ж не розуміли
сказаного і боялися його запитати
τί ἐν τῇ ὁδῷ διελογίζεσθε; – що в дорозі ви обговорювали?
οἱ δὲ ἐσιώπων – вони ж мовчали
εἴ τις θέλει πρῶτος εἶναι, ἔσται πάντων ἔσχατος καὶ πάντων διάκονος – якщо хтось
хоче першим бути, буде серед усіх останній і усіх слугою
ὃς ἂν ἓν τῶν τοιούτων παιδίων δέξηται ἐπὶ τῷ ὀνόµατι µου, ἐµὲ δέχεται – хто би
одного з цих дітей прийняв з огляду на моє ім’я, мене приймає
καὶ ὃς ἂν ἐµὲ δέχηται, οὐκ ἐµὲ δέχεται ἀλλὰ τὸν ἀποστείλαντά µε – і хто би мене
приймав, не мене приймає, але того, хто послав мене
✍ Відповідь на запитання для самоконтролю
1) ἔλεγεν
2) δέξηται – conjunctivus aoristi deponentis / δέχεται – indicativus praesentis deponentis /
δέχηται – conjunctivus praesentis deponentis. Різниця значення є між зворотами: ὃς ἂν
δέξηται… / ὃς ἂν δέχηται… базується на різниці між aoristus і praesens, тобто в аспекті дієслів:
хто приняв би… / хто приймав би…
фінансово.
Щиро дякуємо!
