Мати велику надію

Роздуми над Словом Божим на понеділок ІХ звичайного тижня, рік І

Притча про злих виноградарів є біблійною іконою Божої терпеливості й Божої надії, а відтак — і любові: адже любов довготерпелива (пор. 1 Кор 13). Господар виноградника посилає до виноградарів одного слугу, якого побили, зневажили й відіслали ні з чим. Варто було би задуматися вже тоді: чи варто посилати іншого слугу, хіба замало одного разу, аби збагнути, що це за люди?! Однак Господар посилає іншого слугу, якого також побили, а потім ще інших, яких побили, а деяких повбивали…

“ Господь не втратив терпеливості, а найбільше зло, якого люди допустилися, перемінив на джерело благодаті — відкуплення

Як на мене, після таких подій будь-якому Господареві терпець би урвався. Однак наш Небесний Господь посилає свого Сина єдинородного, улюбленого. З якими намірами, з якими очікуваннями? — Мого Сина вони пошанують …

Небесний Отець посилає Сина, щоб ми Його прийняли… Послати Сина після усього, що виноградарі вчинили зі слугами… Яка надія мала б наповнювати серце Бога! Знаємо, що сталося з Сином; однак і тут Господь не втратив терпеливості, а найбільше зло, якого люди допустилися, перемінив на джерело благодаті — відкуплення.