Роздуми над Словом Божим на середу ХХІV звичайного тижня, рік І
Приглядаючись до різних людських постав і гріхів (зокрема своїх), можна помітити, що завжди знаходиться причина для виправдань: усі зараз так живуть, Церква надто радикальна, я не маю іншого виходу… Це — дитяча постава: саме діти на будь який свій переступ завжди знайдуть виправдання: „Ми грали вам на сопілці, та ви не танцювали! Ми вам співали жалобної; та ви не плакали!”
Знаходження будь-яких аргументів, аби виправдати свою грішну поведінку — ознака незрілості, духовного інфантилізму. Коли Господь казав, щоб бути як діти, то мав на увазі довіру до Отця. Це підтверджується словами св. Павла, що ми прямуємо до зрілості, до повноти Христа (Еф 4).
На завершення можна подумати, у якій сфері свого життя я шукаю виправдань. Саме там варто в усьому послухатись Бога!