Роздуми над Словом Божим на свято Воздвиження Всечесного Хреста
Сьогоднішнє свято пригадує подію знайдення Хреста Господнього, що його, за певними даними, які вже досить важко перевірити, віднайшла св. Олена — мати імператора Костянтина. Це свято пригадує нам чим для нас, християн, є Господній Хрест. Як пише св. Апостол Павло: «Юдеї вимагають чудес, а греки шукають мудрості. Ми ж проповідуємо розп’ятого Христа: для юдеїв — це спокуса, а для греків — безумство. А саме для покликаних — і юдеїв, і греків — Христа, Божу силу й Божу премудрість» (1 Кор 1, 22-24).
Хрест, з одного боку, є символом приниженням людини. Все людське страждання, все моральне чи фізичне зло, від якого страждає людина, є наслідком гріха. Наші гріхи Ісус Христос приймає на себе і як Агнець Божий заносить їх на Голгофу, щоби через приниження і смерть на хресті звільнити нас від приниження гріха. Жертва Ісуса Христа перетворила це ганебне знаряддя катування і смерті на символ Божої любові до людини: «Аж так Бог полюбив світ, що дав свого Єдинородного Сина, щоб кожний, хто вірить у Нього, не загинув, але мав життя вічне» (Йн 3, 17).
Коли ми дивимось на Хрест Господній, то згадуємо таємницю та ціну нашого відкуплення. І велику Божу любов.