Роздуми до Слова Божого на п’ятницю ХХV звичайного тижня, рік І
Питання «хто ця людина?» постає перед нами щоразу, коли ми маємо справу з незнайомою до цього моменту особою. Отже, в той чи інший спосіб ми думаємо, що доброго очікувати від цієї людини, в чому може нас підвести, чи можемо ми їй довіряти чи, навпаки, бути уважними під час розмови з нею, щоб не сказати чогось зайвого. Напевно, найліпше людину знає лише Господь (пор. 1 Кор 2, 11). Питання Ісуса, отже, є наче тестом для Його учнів, хто з них відповість те, що знає лише Бог – тому Бог і об’явив це (див. Мт 16, 16-17). Наші ж особисті думки можуть сильно відрізнятися від об’єктивної правди про цю особу чи про справу, відтак така думка марна і неважлива. Справді, деякі речі можна пізнати лише за допомогою природного людського розуму, однак те, що стосується серця людини або її призначення, укрите від розуму і про це знає лише Господь.
Християнин кожного дня вчиться дивитися на справи і людей, які його оточують і з якими він зустрічається, поглядом віри, а отже, намагається бачити земні справи так як їх бачить Бог. Такий світогляд не є чимось вродженим, а даний згори разом з різними іншими дарами Святого Духа під час хрещення і конфірмації.