Роздуми над Словом Божим на четвер ХХVI звичайного тижня, рік І
Слова Ісуса Христа до обраних і посланих на проповідь сімдесяти двох учнів дуже сильно схожі на промову командира до своїх солдатів: чітко поставлене завдання («послав їх по два перед своїм лицем до кожного міста й місцевості, куди сам мав іти»); застереження перед ворогом («Ось Я посилаю вас, як ягнят між вовків!»). Чітке визначення способу поведінки під час виконання цього завдання (див. Лк 10, 3-10) — все, як у військовому статуті. Тільки замість зброї — Боже Слово. А завдання не знищити, а дати життя (« … оздоровляйте недужих, які там є, кажіть їм: “Наблизилося до вас Боже Царство!”»).
Кожному в глибині серця хотілося б бути обраним. Бути обраним Богом означає, що Бог тобі довіряє, означає бути наче приятелем Бога. І кожен християнин запрошений і обраний, тому що в таїнстві святого Хрещення ми отримуємо не тільки очищення від первородного гріха, не тільки благодать віри, надії, та любові, не тільки сподівання на отримання вічного життя, але також отримуємо завдання, місію: бути свідками присутності Бога в нашому житті, бути вісниками Божого Царства для наших ближніх. Важливо, щоб ми собі усвідомили, що бути християнином — це не особиста, майже інтимна справа: це завдання бути присутнім в цьому світі, вірніше дозволити Ісусу Христу бути присутнім у світі через тебе!
Святіший Отець Павло VI сказав, що ті, хто не вірують, кому не проголошене Євангеліє, можуть бути спасенні без нас, але чи ми спасемося, якщо не виконаємо свого завдання проголошення Євангелія?